Покарання

1

Зоряна нарікала мені про шкідливу звичку палити. Мене це трохи дратувало, але я пообіцяв позбутися цієї звички. Правда, коли це буде не вказав.

Після сніданку, кожен зайнявся своїми справами: Зоряна збиралася сходити в магазин за деякими речами, а я зостався вдома писати роман. Власне, творчий процес в мене йшов чудово. Я пафосно із величезним запасом натхнення набирав літери на клавіатурі і складав їх у цілі речення. Час пролітав непомітно, швидко, як стріла, що випущена із лука.

Через дві години я зробив перерву, щоб випити кави і продумати, що писати далі. А потім я почав впадати в транс. Знову. Я відчув, що втрачаю зв"язок із реальним світом.

2

Ти програв ти програв ти програв ти програв ти програв

Я глянув на монітор і закляк на місці від всепоглинаючого жаху. Ці слова написав Психотроп-Маг, отже, він знову повернувся сюди. Я спробував не зволікати на це і продовжував писати роман.

… вона дивилася на рожеве марево на небі. Волосся розвівалося вітром і налазило на очі. Вона

Пальці несвідомо почали набирати інший текст.

помре. Зоряна мертва мертва Зоряна мертва Я в це не вірю.

Я закляк від жаху, коли помітив, що слово «не» автоматично хтось перекреслив лінією. Але це зробив не я. Чорт, мені терміново потрібно допомога Долини. Одному мені не справитися із надприродними силами зла. Але де її знайти? Після проходження крізь синю речовину ми загубили один одного. Треба зустрітися і раз і назавжди вирішити спільну проблему. Та чи можливо зупинити Психотроп-Мага?

Вбий Зоряну і я залишу тебе назавжди. Хочеш стати знаменитим письменником, дуже багатим? Тоді знищ її і я тобі усе дам.

— Ні, я в це не вірю, — прошепотів я, злякано дивлячись на монітор, все ще знаходячись під дією панічного страху та відчуття повної безпорадності, що засіло в середині самої душі. — Це лише ілюзія.

Ілюзія у тебе в голові. Ти вб’єш Зоряну і я тобі дам усе від життя. Інакше будеш все життя страждати. Вирішуй.

Ні, цього я ніколи не допущу. Цей дух просто знущається наді мною. Потрібно припинити грати в цю гру.

— А іди ти до дупи! — крикнув я і вимкнув ноутбук, щоб не бачити божевілля.

Після цього я полегшено зітхнув, наче отримав катарсис. Але екран знову почав миготіти і сам ввімкнувся. Я взяв себе в руки і вийшов з кімнати, щоб не дивитися на таке безумство. Потрібно припинити бачити ці галюцинації. Адже іншого пояснення цьому не може бути.

Проте, інше пояснення як раз було.

Мене тягнуло невідомою силою повернутися назад до кімнати, та сісти перед ноутбуком. Ймовірно, на мене чекають ще якісь погані послання від Психотроп-Мага. Але я почав думати про дрібниці, щоб відволіктися від страшного.

3

Зоряна повернулася додому через дві години. Повернулася вона разом із Пилипом Пшеничним. Відверто кажучи, я був здивований його несподіваною появою у своєму скромному помешканні. Цей прихід нічого хорошого для мене не означав.

Але Пилип виглядав досить упевнено, поважно, із рішучим поглядом, який на мені зупинився. Коли ми потиснули один одному руку, я відчув якийсь магнетичний вплив.

— Я хочу тобі допомогти, — відповів він, коли ми всі розташувалися у вітальні, а Зоряна пішла варити каву. — Але ти сам повинен цього захотіти.