Ми лише пізньої ночі заснули в обіймах один одного.
Розділ 17
Світ сновидінь в одну-єдину мить розчинився серед дзвону будильника.
Я прокинувся о дев’ятій годині, пригадавши із деяким відчуттям страху та сорому, що можу спізнитися на зустріч із Пилипом, яка назначена на десяту ранку. Швидко прийнявши душ, я поснідав та випив філіжанку чорної міцної кави. Це остаточно розбудило мене від залишків сну та додало впевненості, бадьорості для активного початку нового дня.
А день обіцяв принести багато сюрпризів.
Я попрощався із Зоряною, ще раз подякувавши за вчорашню ніч, яка була незабутньою. А потім поїхав на зустріч.
Зустрівши мене, Пилип імпровізував увесь подальший сценарій.
Ми сіли у «Тойоту» і поїхали у невеличкий ліс, що починався за містом. Я зупинив авто на відкритій галявині. Пилип зауважив, що це чудове місце для відпочинку.
Ми йшли лісовою стежкою, порослою кущами. Повітря було чистим, свіжим, із ароматами лісових квітів; із какофонією звуків — співів птахів, журчання потічка, метушні маленьких лісових мешканців, у яких було своє неупереджене, власне життя. Височезні дерева стояли колоною навколо нас, захищаючи від подиху, пориву вітру, що шелестів зеленим листям.
Пилип зупинив мене на одній галявині. Ми посідали на м’якеньку травичку, що росла біля помпезного, старого дуба, гілки якого створювали для нас тіньовий затишок. В цьому місці панували спокій та свобода.
Недаремно він вибрав місце в такому лісі, щоб відпочити від тамтешнього, гомінливого, швидкоплинного та не завжди корисного життя. Життя, що летить наче стріла, тільки от в невідомому напрямку…
Я почав розповідати Пилипу про усі пережиті відчуття в чужому тілі, дивні галюциногенні видіння та усе незрозуміле й страшне, з чим довелося зіткнутися останнім часом. Розповів усе із найдрібнішими деталями, які мають важливе значення в будь-якій історії. А також поділився з усіма міркуваннями стосовно того, що вважаю Долину своєю минулою реінкарнацією. Хоча, на сто відсотків не впевнений у цьому.
Адже це все можна легко списати на дію психотропних речовин. А це означає, що в мене серйозні проблеми із наркотиками. Правда, у мене величезні проблеми і без них.
Наприклад, як вибратися із постійного, хаотичного повернення у минуле життя?
— Це все дуже відносно, — відповів Пилип.
— Про що ти говориш?
Я дістав сигарету з пачки і запалив.
— Звідки ти знаєш, що Долина — це твоя минула реінкарнація? Хто тобі дав таку інформацію?
Трохи невпевнено я зауважив, що сам дійшов такого висновку.
— Отже, це лише твоє припущення. Деякий час я вивчав каббалізм. Зокрема, сенс життя людини — вдосконалення людської душі, перевтілення її в інше фізичне тіло. Якщо душа пройшла певний урок, виправила помилки та покращила життя, то в наступному житті їй даються інші випробовування, до яких людина вже готова. Це суть каббалізму. Ще я вивчав дзен-буддизм, даосизм, індуїзм та багато інших вчень, щоб віднайти себе. Усі медитації, астральні виходи з тіла та містичні переживання допомогли мені усвідомити важливий зв"язок зі світом. Точно так, як і ти я шукав вихід за рамки стереотипного примітивного існування в суспільстві. Проте, мої наркотичні переживання завершилися дуже скоро, завдяки високому ступеню усвідомленості та бажання жити тверезо. Але процес пізнання себе, стани зміненої свідомості відбувалися під наглядом наставника — лами Кушу.
ebooksa