Сяйво

22
18
20
22
24
26
28
30

— Дилему? — обережно запитала Венді. — Коли будь-який вибір поганий?

— Так, її. — Він з полегшенням кивнув.

Венді сказала:

— У той день, коли ти підстригав кущі, ми з Денні по дорозі в місто поговорили. У той день, коли вперше випав справжній сніг. Пам’ятаєш?

Джек кивнув. День, коли він підстригав живопліт, він пам’ятав дуже чітко.

Венді зітхнула.

— По-моєму, ми не договорили, га, доко?

Денні — втілене горе — потряс головою.

— А про що ви, властиво, говорили? — запитав Джек. — Не впевнений, що до душі мені, коли мої дружина й син...

— Обговорюють, як люблять тебе?

— Яка різниця, однаково нічого не зрозуміло. Я себе почуваю так, начебто прийшов у кіно на середину фільму.

— Ми говорили про тебе, — спокійно сказала Венді. — І може, не все говорилося словами, але ми обоє розуміли. Я — тому, що я твоя дружина, а Денні — тому, що він... просто багато чого розуміє.

Джек мовчав.

— Денні висловився дуже точно: здавалося, цей переїзд тобі на користь. У Стовінґтоні залишилося все, що тиснуло на тебе, роблячи нещасним. Ти став сам собі хазяїн, ти працював руками й міг поберегти голову — повністю звільнити її для вечірніх занять літературою. Потім, не знаю точно коли... стало здаватися, що життя тут для тебе нехороше. Стільки часу проводити в підвалі, так пильно переглядати ці старі папірці, всю цю давню історію... Ти розмовляєш у сні...

— У сні? — перепитав Джек. Обличчя виразило обережне здивування. — Я розмовляю уві сні?

— Майже завжди нерозбірливо. Один раз я прокинулася, щоб сходити в туалет, а ти казав: «До біса, хоч гральні автомати внесіть, ніхто не довідається, не довідається ніколи». Іншого разу ти мене розбудив — кричав: «Маски геть, маски геть, маски геть!»

— Господи, — сказав Джек, потираючи обличчя рукою. Він здавався хворим.

— А всі старі звички, звички п’яниці! Жуєш екседрин, увесь час обтираєш губи. Щоранку всім незадоволений. І крім того, ти ще не зумів закінчити п’єсу, правда?

— Ні. Ні ще, але це тільки справа часу. Я обмірковував інший... новий проект.

— Готель. Це проект, щодо якого тобі телефонував Ел Шоклі? Щоб ти дав йому спокій.