Сяйво

— Коли й справді будуть неприємності, — сказав Геллоран, — поклич мене. Та голосніше, як ото щойно мені вмазав. Тоді я зможу почути тебе навіть у Флориді. А вже коли почую, то прибіжу. Миттю примчу. Прибі...

(Тоді приходь зараз, приходь зараз, приходь ЗАРАЗ! Діку, ти мені потрібний, ти нам усім потрібний!)

...жу. Вибач, мушу бігти, доко. Вибач, Денні, хлопче. Буде кумедно, це точно, але я кваплюся, втікаю терміново.

(Ні!)

Але Дік Геллоран на очах у Денні розвернувся, застромив сигарету в кутик рота й спокійнісінько пішов собі крізь стіну.

Залишивши його самого.

Отут і зринув з-за рогу примарний силует. У мороці коридору він здавався величезним, виразно виднілися лише червоні від відбитого світла очі.

(Ось ти де! Ось я тебе й упіймав, сучий сину! Ось я тобі покажу!)

Похитуючись, волочачи ноги, істота кинулася до хлопчика. Молоток для гри в роке злітав і злітав догори, безжалісно свистячи в повітрі. Скавучачи, Денні поповз назад і раптом опинився за стіною. Перевертаючись, він падав униз по дірі, униз по кролячій норі в країну, повну гидотних чудес.

Під ним, далеко внизу, виявився Тоні. Він теж падав.

(Я більше не зможу приходити, Денні... Він не підпустить мене до тебе... Ніхто з них не підпустить... Клич Діка... клич Діка...)

— Тоні — закричав він.

Але Тоні зник, а Денні раптом опинився в неосвітленій кімнаті. Однак темрява не була суцільною. Звідкись лилося приглушене світло. Спальня мами й тата. Хлопчик бачив татів стіл. Але в кімнаті був жахливий погром. На підлозі валявся перевернений мамин програвач. Платівки розсипалися по килиму. Матрац наполовину з’їхав з ліжка. Картини зірвані зі стін. Його ліжечко, як здохлий пес, лежало на боці. Від Файного Фіолетового «Фольксваґена» залишилися лише фіолетові уламки пластику.

Світло падало з дверей ванної. За дверима — в’яла звисаюча рука, з кінчиків пальців капала кров. А в дзеркалі аптечки загорялося й зникало слово ТРЕМС.

Раптом перед дзеркалом матеріалізувався величезний годинник під скляним ковпаком. На циферблаті не було ні стрілок, ні цифр, тільки написана червоним дата: 2 ГРУДНЯ. А потім розширеними від жаху очима хлопчик прочитав слово ТРЕМС, що неясно відбилося в скляному ковпаку. І прочитавши його подвійне відображення, прочитавши цей відбиток відбитку, Денні зрозумів, як це слово пишеться: СМЕРТЬ.

Нестямлячись від жаху Денні Торренс закричав. Із циферблата зникло число. Зник і сам циферблат. Його місце зайняла кругла чорна діра, що росла, ширилася, як зіниця.

Вона все загородила, і хлопчик полетів уперед і падав, падав, він... падав із крісла.

Він лежав на підлозі бальної зали й важко дихав.

ТРЕМС

СМЕРТЬ