Сяйво

ТРЕМС

СМЕРТЬ

(і над усім запанувала Червона Смерть!)

(Маски геть! Маски геть!)

Але під кожною блискучою, чарівною маскою, поки що не показуючись, таїлося обличчя істоти, яка гнала Денні темними коридорами готелю: безглуздо витріщені очі, повні спраги убивства.

О, як же хлопчикові було страшно — яке обличчя з’являться на світ, коли нарешті прийде час зняти маски.

(ДІКУ!)

закричав він щосили. Здавалося, від голосного крику голова розколеться.

(!!!ДІКУ БУДЬ ЛАСКА БУДЬ ЛАСКА БУДЬ ЛАСКА ПРИЇДЬ!!!)

Над головою Денні годинник, який він завів срібним ключем, продовжував відміряти секунди, хвилини, години.

ЧАСТИНА П’ЯТА ПИТАННЯ ЖИТТЯ Й СМЕРТІ

38. Флорида

Третій син місіс Геллоран, Дік, у білому кухарському халаті, курячи «Лакі Страйк», заднім ходом виводив зі стоянки за Центром оптової торгівлі овочами свій відремонтований «кадиллак». До високої темної будівлі заштовхував контейнер із салатом Мастертон — нині він став одним із власників Центру, але зберіг ту неповторну ходу танцюриста степу, яку засвоїв ще до Другої світової.

Натиснувши кнопку, Геллоран опустив віконце з боку пасажирського сидіння й гаркнув:

— Агов, покидьку, авокадо подорожчало, дідько знає

як!

Мастертон озирнувся, розплився в широкій усмішці, зблиснувши трьома золотими зубами, й закричав у відповідь:

— А я, приятелю, чудово знаю, куди ти можеш собі його засунути!

— Друже, я стежу за подібними зауваженнями!

Мастертон підніс палець. Геллоран повернув комплімент.

— Що, отримав їдло? — запитав Мастертон.