Сяйво

Йому ж похвалитись не було чим. Якщо це її ображало, вона це добре приховувала, навіть притискалася до нього тісніше.

— Нічого смішного, принадо моя, — сказав він, хихикнувши.

— Ти мені подобаєшся, — прошепотіла вона, і Джек подумав, що її аромат нагадує аромат лілій, що ховаються в затишних розпадинах, зарослих зеленим мохом, куди сонце заглядає ненадовго, а тіні довгі.

— Ти мені теж подобаєшся.

— Якщо хочеш, можна піти нагору Я маю бути з Геррі, але він навіть не помітить. Він занадто зайнятий тим, що дражнить бідолаху Роджера.

Мелодія закінчилася. Пролунали оплески, а потім музиканти майже без паузи рвонули «Тональність індиґо».

Джек глянув поверх оголеного плеча партнерки й побачив Дервента, що стояв біля стола з напоями. З ним була дівчина в саронґу. На закритому білою скатертиною столі вишикувалися в ряд відра з льодом, у них — шампанське. У руці Дервента пінилася пляшка. Сміючись, зібралася група людей. Перед Дервентом і дівчиною в саронґу рачки виробляв безглузді антраша Роджер, за ним в'яло волочився хвіст. Роджер гавкав.

— Голос, хлопчику, голос! — кричав Горас Дервент.

— Р-гав! Р-гав! — відповідав Роджер. Усі заплескали в долоні, хтось свиснув.

— А тепер служи. Служи!

Роджер присів. Морда його маски завмерла у вічному оскалі. Усередині дірок для очей рухалися очі Роджера, горіли божевільними веселощами. Він витягнув руки, зігнувши й звісивши кисті.

— Гав! Гав!

Дервент перевернув пляшку шампанського, і та пінливою Ніагарою звалилася на підняту вгору маску. Роджер вибухнув шаленим хлюпотом. Усі знову зааплодували. Деякі жінки верещали від сміху.

— Ну, хіба Геррі не дивак? — запитала партнерка Джека, знову притискаючись тісніше. — Усі так кажуть. Знаєте, він бісексуал. А бідолаха Роджер просто гомик. Одного разу він провів з Геррі вікенд на Кубі... ну, це було кілька місяців тому... і тепер усюди волочиться за ним і виляє хвостиком.

Вона хихикнула. Угору поплив тонкий аромат лілій.

— Але, звичайно, Геррі ніколи не повернеться до другого сорту... принаймні там, де справа стосується його гомосексуалізму... а Роджер просто збожеволів. Геррі сказав, якщо Роджер прийде на бал-маскарад одягнений цуциком, привабливим цуциком, він може передумати, а Роджер такий дурний, що він...

Музика замовкла. Знову оплески. Музиканти зійшли з естради, щоб перепочити.

— Вибач, любий, — сказала вона. — Там дехто, кому я просто мушу... Дарло! Дарло, дівчинка моя люба, де ж ти поділася?

Вивертаючись, вона протискалася між пияків і їдців, а Джек по-дурному витріщився на неї, не в змозі зрозуміти, як узагалі вийшло, що вони танцювали разом. Він не пам'ятав. Усе, що сталося з ним, здається, не було взаємозалежне. Спершу тут, потім хтозна де. Голова крутилася. Пахнуло ліліями і ягодами ялівцю. Тепер попереду, біля столу з напоями, Дервент тримав над головою Роджера малюсінький трикутний сандвіч і змушував зробити зворотне сальто, а всі веселилися. Собача маска була повернена догори. Сріблисті боки костюма здіймалися й обпадали. Роджер раптом підстрибнув, підігнув голову під черево й спробував перевернутися високо в повітрі. Однак він занадто втомився, стрибок вийшов недостатньо високим, і бідолаха ніяково приземлився на спину, добряче вдарившись головою об кахельну підлогу. З-під собачої маски вирвався стогін.

Першим зааплодував Дервент.