Сяйво

22
18
20
22
24
26
28
30

(ніґер... чорномазий кухар...)

Джек відкрив рота, збираючись заговорити й не знаючи, що може вийти. Вийшло ось що:

— Мені сказали, ви не здобули вищої освіти. Однак ви говорите не як неосвічена людина.

— Я справді дуже рано завершив організовану освіту, сер. Але управляючий піклується про своїх службовців. Він вважає, що це себе виправдує. Освіта завжди виправдує себе, ви згодні, сер?

— Так, — здивовано сказав Джек.

— Ви, наприклад, виявили неабияку зацікавленість у тому, щоб побільше довідатися про готель «Оверлук». Дуже мудро з вашого боку, сер. Дуже шляхетно. У підвалі залишили відомий альбом — щоб ви знайшли його...

— Хто? — швидко запитав Джек.

— Звичайно, управляючий. Якщо побажаєте, у ваше розпорядження можна надати й інші матеріали певного роду...

— Бажаю. Дуже бажаю. — Джек спробував упоратися з тремом у голосі й зазнав жалюгідної поразки.

— Так, ви справжній учений, — сказав Ґрейді. — Не кидаєте тему, поки та не вичерпається. Використовуєте всі джерела. — Нагнувши низькочолу голову, він відтягнув лацкан білої куртки й кісточками пальців стер невидиму Джекові цятка бруду. — А крім того, управляючий ніяк не обмежує свою щедрість, — продовжував Ґрейді. — Жодним чином. Погляньте на мене — покинув школу в десятому класі. Подумайте, наскільки ви самі могли б просунутися в організаційній структурі «Оверлука». Можливо... у свій час... аж на вершечок.

— Справді? — прошептав Джек.

— Але насправді це вирішувати вашому синові, чи не так? — запитав Ґрейді, піднявши брови. Делікатний жест дивовижним чином поєднувався з ними: брови були волохатими й справляли враження лютості.

— Це вирішувати Денні? — Джек насупився, дивлячись на Ґрейді. — Звичайно, ні. Ні. Я не дозволю своєму синові приймати рішення, які стосуються моєї кар’єри. Ще цього не вистачало. За кого ви мене маєте?

— За віддану людину, — тепло сказав Ґрейді. — Можливо, я погано висловився, сер. Скажімо так: ваше майбутнє тут залежить від того, як ви вирішите вчинити щодо норовливого сина.

— Свої рішення я приймаю сам, — прошептав Джек.

— Але вам доведеться розібратися з хлопчиком.

— Розберуся.

— Рішуче.

— Рішуче.

— Чоловік, який не вміє дати собі ради з власною родиною, не дуже цікавий для нашого управляючого. Якщо людина не в змозі настановити дружину й сина, навряд чи можна сподіватися від неї, що вона зуміє вибрати правильний шлях для себе — не кажучи вже про те, щоб прийняти на себе відповідальний пост у настільки значній операції. Він...