Розбійник довго розтирав руки, нарікаючи, що вузол був занадто тугий. Я терпляче чекав. Здається, де Гарай цілком дозрів.
— Сину мій, ви чесно виконали обіцяне. Вам належить винагорода.
— Га?! — народний заступник сіпнувся, потім полегшено зітхнув:
— Так-так! Я все зробив, як веліли.
— Тут, — я дістав з рукава доручення, — золото. Дуже багато золота. Я можу отримати сто ліврів. Або тисячу. Або й більше.
Рот де Гарая роззявився, очі з жадобою дивилися на пергамент.
— Дещо із цього перепаде вам, сину мій, тому що воістину ви жалібник за народ, заступник вдів і сиріт, друг усіх гноблених…
— Та шахрай він! — не витримала проста П’єрова душа. — Його відшмагати на площі треба!
Де Гарай сіпнувся, ймовірно згадавши вселяння, отримане не без допомоги свіжих лозин, але очі його, як і раніше, ласо дивилися на пергамент.
— Завтра, за годину до полудня, ви, сину мій, приведете своїх хоробрих доумків на ринкову площу. Зі зброєю. Змішаєтеся з натовпом. Я теж буду там, і ви, сину мій, мене знайдете. Це зрозуміло?
Розбійник покосував на П’єра.
— Так, звичайно… Але… Отче Гільйоме, там будуть вартові. У них теж зброя!
Важко говорити з народними героями! Важко — але все ж таки можливо. Якщо розгадати їхню героїчну душу.
— Золото, — я помахав пергаментом. — Дуже багато золота!
— Я не найманець! — запізніло писнув де Гарай. — Я — захисник народу!
— І весь народ складатиме пісні про вільного стрільця Роберто де Гарая та його відважних хлопців, які врятували безневинну людину від вогнища й покарали жадібного й жорстокого єпископа… А чиясь дочка одержить придане.
— Кгм… — розбійник знову покосував на П’єра й підвівся. — Ваша правда, отче Гільйоме! Ми захистимо безневинного. Ми покараємо ворога трудового народу де Лоза. Ми всіх попів і дворян переріжемо!
— Останнє можна й відкласти, — заспокоїв я його. — Щоб не надсадитися. Ну, чого ви стоїте, сину мій? Біжіть, і хутко!
Бігти де Гарай не став, але пішов таки з чималою швидкістю. Ми провели його поглядами, потім П’єр зітхнув:
— Я йому не вірити… не вірю. Надто до золота пожадливий. Такий за золото чого завгодно зробити.