— Ну, якщо все-таки зникне, я куплю нового й залишуся на ніч, щоб з’ясувати, що з ним відбулося.
Далі якийсь час ішли мовчки, потім хлопець сказав:
— Як ти опинилася в туалеті?.. Ну, коли все сталося…
Соня відповіла, не дивлячись на нього:
— Терлецька перед уроком розбовкала. Я зразу побігла шукати, але не знала, в якому туалеті. Може, якби раніше…
— Та все нормально, — відмахнувся Марк. — Проїхали…
Перед порогом котеджу дівчина ще раз озвалася:
— Як ти його назвав? — Вона кивнула в бік банки із джунгариком.
Запитання заскочило хлопчака зненацька. Він тицьнув брудним пальцем у дужку окулярів над переніссям і кілька разів розгублено кліпнув.
— Кого? Хом’яка? Та ніяк.
«Хіба це так важливо?»
Соня задерла кутик губи.
— Ти кидаєш його тут самого. Він заслуговує на те, щоб дати йому ім’я.
— Ну… — Невідь-чому в голові зринув спогад про Джонні Деппа з «Піратів Карибського моря», і Марк бовкнув: — Хай буде Спарроу. Джек Спарроу.
Він потягнув на себе двері, пропускаючи дівчину в просякнуту затхлістю півтемряву будинку. Соня затрималася на порозі. Прискаливши око, зиркнула на Марка.
— Ти що, дерев’яний наполовину? Спарроу — це ж горобець.
— Е…
— Хто називає хом’яка Горобцем?
Хлопчак сердито труснув перебинтованою головою. «Чого, блін, вчепилася?»
— Пофіг. Буде Горобцем. Перший у світі хом’як Горобець. Чи як ти хотіла? Гагаріним?
ebooksa