Дума про Хведьків Рубіж

— Виростеш велика, і будеш жити щасливо-щасливо, не так, як ми з мамою. Ой доню, доню…Спи, донечко.

                                    Люлі-люлі-люлі…

— Ти маєш сказати «заходь»…

— Що, серденько?

— Я вагітна…

І вийшов Господь на Суд.

— …а…а…к…к…а…р…

— За що ти так, синку?

— Зараз, донечко, зараз ми виберемось…

— Не робіть, не робіть, вуйно!!!

— Життя — це не завжди благо…

І вийшов Господь на Суд.

— Замовчи!

— Вовкун же!

— Уб’ю!

                                   Та й сіли на люлі…

— Уб’ю!

І вийшов Господь на Суд.

— …к…а…р…

— Я не дотягну до Путивля… до Путивля.

— Скоро вже, серце.

— Прости, Дарко, не вгледів, не спас…