Непрохані

— Я бачив сплячу дитину. Чув якісь репліки.

— Деякі з них вона просто не здатна вимовити.

— Якась частина розуму твоєї дитини просто випереджає інші, Ґері. Ото й усе. Розвивається вона, вочевидь, уві сні. Уві сні багато хто говорить. Емі теж якийсь час так робила в дитинстві. Й зовсім нещодавно теж.

Ґері дивно, якось надто самовпевнено посміхнувся.

— О, справді.

— Що ти хочеш цим сказати?

— Хто такий Моцарт, Джеку?

— Перепрошую?

— Він почав писати музику в чотири роки, але ніхто не лякається цього факту, всі такі: ой, як круто, вундеркінд. Але як, як він міг це робити, якщо тільки не прийшов у світ з певним багажем?

— Ти говориш про реінкарнацію, Ґері?

— Ні. Це не людина, яка повертається з небуття в нове тіло. Це один розум, усередині якого живуть двоє людей.

— Ти вважаєш, що у Бетані є додаткова особистість.

— Я в цьому впевнений. Я навіть знаю, хто та особистість.

— Господи Боже, та ти сам мені сказав, що не віриш у ту маячню про Донну. Я й подумав, що ти був п’яний.

— Ти просто не придивлявся до мене у той вечір. Я й половини того пива не випив. Я взагалі не п’ю. Я хитрий.

— Ага-ага. Молодець. Але який стосунок воно все має до моєї дружини?

— Джо Кренфілд теж мав непроханого гостя в голові, Джеку. Власне, він був тим непроханцем, старшою особистістю в тілі людини, яку я знав. Саме тому він був такий успішний фінансовий геній — як Моцарт у музиці. Саме його історія допомогла мені збагнути, що відбувається. Саме тому він отак підчистив свої статки — і нічого не пояснив дружині, в якій непроханого гостя не живе. Це система. Ці люди так діють, так живуть.

— Які люди, Ґері? Твоя дворічна донька і покійний бізнесмен з Іллінойсу? Вони у змові між собою? Ти це намагаєшся сказати?

— Та ні, Джеку, ні! Їх багато, вони є в усьому світі. Ціла група людей, яка так усе організувала, що тепер може повертатися з небуття — раз у раз. Вони навчилися це робити сотні, тисячі, може, десятки тисяч років тому! Ти ж сам це сказав, пам’ятаєш? Про Донну, у школі. Що вона прийшла у цей світ, чимало знаючи про нього.

— Ґері, то була просто фігура мовлення. Господи Ісусе, мені було вісімнадцять років. Я просто хотів здатися розумним, та й годі.