Король у Жовтому

— Вона була чарівна? — я спитав. Він тільки буркнув щось і слухав передзвін дзвіночків на ковпаку.

Зелена кімната

Клоун повернувся напудреним обличчям до дзеркала.

— Бути чарівним — то бути красивим, — мовив він, — а хто може зрівнятися з моєю білою маскою?

— Хто може зрівнятися з його білою маскою? — спитав я Смерть, що за спиною.

— Хто може зрівнятися зі мною? — мовила Смерть. — Я все одно біліша.

— Яка краса, — позіхнув Клоун, відвертаючи напудрене обличчя від дзеркала.

Випробування Кохання

— Якщо кохаєш ти насправді, — мовило Кохання, — годі чекати. Дай їй прикраси, що її знечестять; знечестять і тебе у коханні до неї. Якщо кохаєш ти насправді, — мовило Кохання, — годі чекати.

Я взяв прикраси й підійшов до неї. Вона відсахнулася від них.

— Навчи мене чекати, я тебе кохаю! — схлипнула вона.

— Тоді чекай, якщо то правда, — мовило Кохання.

Вулиця Чотирьох вітрів

Ferme tes yeux à demi, Croise tes bras sur ton sein, Et de ton cceur endormi Chasse à jamais tout dessein[82] Поль Верлен Je chante la nature, Les étoiles du soir, les larmes du matin, Les couchers de soleil à l’horizon lointain, Le ciel qui parle au cœur d’existence future[83]! I

Тваринка сторожко застигла на порозі, готова у разі небезпеки одразу тікати. Северн відклав палітру і привітально простягнув руку. Кішка не зрушила з місця, її жовті очі невідривно дивилися на Северна.

— Киць-киць, — мовив він тихим, заспокійливим голосом, — заходь.

Кінчик її худого хвоста ледь ворухнувся.

— Та заходь-бо, — повторив він.

Очевидно, його голос здався кішці достатньо переконливим, бо наступної миті вона повільно звелась на всі чотири лапи, не відриваючи від Северна погляду. Хвіст притискався до сухорлявого боку.

Він з усмішкою відійшов від мольберта. Кішка зміряла його поглядом, нерухомо спостерігаючи, як він підходить і схиляється над нею. Її очі простежили за рукою, що торкнулась її голови. Після цього вона видала різке «няв».

Спілкування з тваринами було давнім звичаєм Северна, мабуть через те, що він так довго прожив на самоті.

— Що сталося, кицю? — запитав він.

Полохливий погляд котячих очей зустрівся з його очима.