- Тоді чому б Джиму не піти і не випити з нами чаю?
- Дійсно, чому? Ви ж не думаєте, що він зможе відірватися, коли Дора на корті.
- Не будьте такою дурною, Джейн, - сказала пані Хендерсон трошечки уїдливо.
Джейн міцніше встановила своє скло в оці.
- Люба, від вас нічого не приховаєш. Я знаю, що з вами мені ніколи нічого не сходе з рук. Я не знаю, чи закохана Дора в Джима, але я знаю, що Джим так сильно закоханий в неї, що не може дивитись прямо. І ви теж це знаєте.
Пані Хендерсон перемішувала заварку, а її дочка та невістка з цікавістю дивилися на неї. Вона злегка знизала плечима.
- Йому всього двадцять один, бідному ягняті. Він забуде її, коли повернеться в Оксфорд.
- Вам би не дуже сподобалося, якби він поїхав і одружився з іноземкою, чи не так?
- Навіть іноземці - люди, дорогенька, - сказала пані Хендерсон, з тим, що для неї було значною уїдливістю. - Я помітила, що дещо ми, англійці, схильні забувати.
Джейн випросталася на стільці.
- Ви хочете сказати, що не будете заперечувати?
На мить пані Хендерсон замовкла, а коли заговорила, це було більше схоже на те, що вона говорила сама з собою, аніж відповідала Джейн.
- Вона гарненька і розумна. Мені страшенно шкода її. Вона одна на цьому світі. У неї немає дому, і у неї немає країни. І той кошмар, що її батька вбили в концтаборі!
- І все ж вона німкеня. Якщо спалахне війна, ви не зможете утримувати її тут.
- Ваш батько каже, що війни не буде. Він каже, що точно знає, що, коли дійде до справи, Гітлер відступить.
- Батько не хотів би, щоб Джим одружився з Дорі.
Пані Хендерсон перевела свій лагідний погляд з Джейн на Мей, а потім з Мей на Джейн.
- Я дивуюсь. Мей заміжня вже вісім років і в неї немає ніяких дітей. Ви також не маєте, Джейн.
- Що ви пропонуєте мені з цим робити? Найняти нового шофера? - запитала Джейн.
Пані Хендерсон, занурена в свої думки, не звернула уваги на це легковажне зауваження.