- Мені прийти і виступити на ваших зборах, Вінні? - спитав лорд Спретт, розважений її захопленням. - Про що промова?
- Про тверезість! - посміхнулася вона.
- Більшість лондонського духівництва зараз підтримують це, чи не так? - зауважив Лайонел. - Єпископ днями запитав мене, чи я утримуюсь.
- Єпископ - це людина без роду, Лайонел, - заперечив батько. - Особисто я не приховую, що не схвалюю утримання від спиртних напоїв. Помірність, так! Але як ти можеш бути поміркованим, якщо повністю утримуєшся? Кукурудза та вино, пшениця, ячмінь, виноградна лоза є всюдисущими; кукурудза зміцнює, вино радує серце людини, як на весільному святі в Кані Галілейській.
Лорд Спретт відкрив рота, щоб промовити.
- Я хотів би, щоб ви постійно не перебивали мене, Томасе, - вигукнув канонік, перш ніж його брат міг вимовити слово. - Той, хто урочисто пообіцяв собі повну стриманість, здав суспільству людей і сучасних інституцій свою свободу вибирати. А тепер, що ви хотіли сказати, Томасе?
- Я просто хотів попросити в Понсонбі ще картоплі.
- Я знав, що це буде якесь легковажне спостереження, - відповів канонік.
- Єпископ висловив припущення, що повне утримання духовенства має служити прикладом, - м"яко сказав Лайонел.
- Як приклад, це був жахливий провал. Багато років я шукав успішних результатів, одного чоловіка, який довів би мені, що, будучи п"яницею, він був настільки вражений прикладом свого священика, який заради нього та наслідування перестав пити келих пива під час обіду, склянку портвейну на вечерю або склянку віскі та води вночі, щоб він відірвався від своєї порочної поблажливості і став тверезим чоловіком.
Понсонбі стояв біля ліктя каноніка, терпляче чекаючи кінця цього розпатякування.
- Рейнвейн, сер? - сказав він могильним тоном.
- Звичайно, Понсонбі, звичайно! - відповів канонік настільки енергійно, що дворецький трохи збентежився. - Що ви думаєте про цей рейнвейн, Томасе? Непогано, я собі підлещую.
Він підніс бокал до носа і вдихнув приємний запах. Він випив своє вино і посміхнувся. Вираз спокійного задоволення з"явилось на його обличчі. Він схвалив компанію латинськими цитатами:
«O quam bonum est,
O quam jucundum est,
Poculis fraternis gaudere».
Одною з особливостей каноніка Спретта була та, що він полюбляв читати «Таймс» раніше будь-якого іншого члена своєї родини. Він відчував особливу насолоду від того, що сам її розгорнув, і порівнював перегляд газети, яку читав хтось інший, із випивкою молока, з якого нечесний молочник зцідив вершки. Наступного ранку, провівши оком по переліку змісту, він виявив, що єпископ барчестерський помер.
- Бідного Ендовера вже немає, Софія, - зауважив він з пристойною урочистістю.