Потайна кімната

22
18
20
22
24
26
28
30

— Орендований, працюємо, щоб знайти користувача.

— Це недобре, — завважив Вістінґ. — Якщо патрульні бачили його тричі, то й він їх тричі бачив. Ми могли проколотися.

Тюле покопирсався у своїй торбі й вийняв два багети.

— Може, хтось із місцевих мешканців, — сказав він, перекидаючи Вістінґові багет.

Вістінґ мовчки жував, не зводячи очей з непорушної червоної цятки на моніторі. Що довше він на неї витріщався, то гострішим ставало відчуття, ніби щось пішло не так. Щось, що вони прогледіли або не врахували. Щось, що може призвести до біди…

67

Стіллер чекав на Рут Даль перед пофарбованим у коричневий колір будинком на вулиці Бйорнемюрваєн. Він прикинув, до звідси до Єршьо приблизно чверть години пішої ходи.

Коли подзвонив Стіллер, Рут Даль вдома не було. Він пояснив, що хотів би поговорити з нею про Симона Мейєра й про те, що міг би знати про зниклого хлопця її чоловік, і вона відразу запропонувала зустрітися у неї. Вдова мовби чекала на його дзвінок. Стіллер умить сповнився оптимізмом у передчутті того, що могла йому розповісти Рут Даль.

Білий «універсал» заїхав під будинок. Стіллер кивнув жінці, яка вийшла з авта. Вона підійшла до дверцят багажника, відчинила його й зсадила на землю коротко стриженого сірого тер’єра.

— Це — Єппе, він уже старенький, — сказала вона.

Стіллер присів напочіпки перед песиком, дав йому обнюхати свою руку й аж тоді погладив.

Господиня провела гостя на кухню. Песик поволі почалапав за ними. Рут налила йому в миску води.

— Я припускала, що хтось може прийти, — сказала вона, жестом запрошуючи Стіллера сісти.

Стіллер підсунув собі стілець, сів, виклавши лікті на стіл. Він почувався збудженим. Іноді саме так розкривалися старі справи. Деякі люди, котрі володіли інформацією, не наважувалися прийти з нею в поліцію, а чекали, доки поліція сама їх розшукає.

— Тоді всіх зацитькали, усе замовчали, — розповідала Рут, сідаючи за стіл, песик влігся під столом. — Але ж тепер він мертвий…

— Ви маєте на увазі Бернгарда Клаусена?

— Того вечора, коли зник Симон Мейєр, Рейдар бачив його біля насосної станції.

— Він це вам розповів?

— І не лише мені. Місцевій поліції — теж, але ті не зважили на його свідчення.

— Кому саме розповів? Арнтові Ейканґеру?