Тереза слухала з такою неймовірною увагою, із якою рідко хто слухає викладача, й зробила висновок, що всі Сабінині картини, і давніші, й нещодавні, насправді промовляли про одне, — йшлося в них про зустріч двох тем, двох світів, що були вони немов світлини, зроблені шляхом подвійної експозиції. Краєвид, за яким видно засвічену настільну лампу. Рука, що роздирає ідилічний натюрморт із яблуками, горіхами і різдвяною ялинкою.
Вона раптом відчула, що захоплюється Сабіною, а оскільки художниця ставилася до неї приязно, то захват цей не поєднувався зі страхом чи недовірою і переріс у симпатію.
На короткий час вона забула, що прийшла фотографувати, й Сабіна їй про те нагадала. Відірвавши погляд від картин, Тереза побачила той диван, що, неначе сцена, височів посеред кімнати.
21
В узголів’ї дивана був низенький столик, і на тому столі стояла підставка у вигляді людської голови, такі бувають у перукарнях, щоб надівати на них перуки. У Сабіни там була не перука, а котелок.
— Цей котелок належав ще моєму дідусеві, — всміхнулася Сабіна.
Отакі чорні круглі негнучкі капелюхи Тереза бачила тільки в кіно. Такого котелка носив і Чарлі Чаплін. Вона теж усміхнулася, взяла капелюх і уважно оглянула його. Потім сказала:
— Може, надінеш, щоб я сфотографувала тебе у ньому?
Сабіна зареготала у відповідь. Тереза поклала капелюха, взяла апарат і почала знімати.
За пів години сказала:
— А що, як я сфотографую тебе голу?
— Голу? — перепитала Сабіна.
— Так, — Тереза підтвердила свою пропозицію.
— Ну, для цього треба спершу хильнути, — сказала Сабіна й відкоркувала пляшку вина.
Тереза відчула, як її охоплює млість, і стала мовчазна, а Сабіна знай ходила туди й сюди кімнатою, тримаючи в руці склянку вина, і розповідала про свого дідуся, який був мером маленького провінційного містечка; Сабіна й не бачила його ніколи. Усе, що від нього лишилося, то був котелок і світлина, де на трибуні стояли якісь поважні особи; один із тих можновладців був її дідусь; хтозна, чого вони там зібралися, може, відкривали пам’ятник такому самому можновладцеві, який теж надівав котелок з нагоди урочистостей.
Сабіна довго розводилася про той котелок. Вихиливши третю склянку, сказала: «Зачекай хвильку!» — і зникла у ванній.
Повернулася в купальному халаті. Тереза взяла фотоапарат і націлила на неї. Сабіна розгорнула халат.
22
Фотоапарат був для Терези механічним оком, яким оглядала Томашеву коханку, і вуаллю, якою затуляла своє обличчя.
Сабіні потрібен був якийсь час, щоб зважитися і скинути халат. Ситуація виявилася складніша, ніж їй здавалося. Попозувавши кілька хвилин, вона підійшла до Терези і сказала: