– А як щодо тих, хто ставиться лояльно до династії Барка, ти думаєш, що цим ми можемо довіряти без запитань?
– Ти знаєш їх також, мій володарю. Габбакук Лал стоятиме за тебе, доки вода в морях перетвориться на пісок, родина Амон, родина Гасмон…
– Атож, – урвав його Ланнон. – Я знаю їх, Гаю, знаю кожного з них, знаю всі «за» і «проти». Я звернувся до тебе з цим запитанням, аби спізнати втіху, почувши твій голос.
Він доторкнувся до плеча горбаня приязним жестом, перш ніж відвернутися й знову спрямувати погляд на південну пустелю.
– Коли було проголошене пророцтво, чи спадало їм на думку, що настане день, коли великий лев покине наш край? Коли спадкоємець престолу протягом тридцятьох днів блукатиме по цих землях, намагаючись виконати своє завдання, навіть не натрапивши на сліди лева на пісках Опета?
Ланнон заговорив із несподіваним гнівом. Він закинув плащ собі на плече і склав руки на голих грудях. Його шкіра була недавно змащена і м’язи виблискували у світлі смолоскипів, він стиснув власну плоть довгими сильними пальцями.
– Мій батько вбив лева на двадцять п’ятий день, і це сталося сорок шість років тому. Ходила чутка, що вже тоді з великим левом було покінчено. Відтоді про скількох левів надходили повідомлення від розвідників?
– Мій володарю, боги все вирішать, – спробував заспокоїти його Гай.
– Ми відвідали кожне лігво, в якому великого лева було бачено протягом останніх двохсот років. П’ять легіонів у повному складі прочесали болота на півночі, ще три легіони обстежили місцевість понад великою річкою.
Він замовк і став міряти кроками палубу, зупиняючись, щоб поглянути вниз у трюм, де чорні раби спали рядами, прикуті ланцюгами на лавах, налягаючи на могутні весла, в тих самих позах, у яких вони й помруть. Сморід веслувальної палуби піднявся до нього у вологій ночі. Він обернувся назад до Гая.
– Ці болота – останнє місце в усьому моєму царстві, де міг би заховатися великий лев. А якщо ми не знайдемо його й тут, то що станеться тоді, Гаю? Чи не існує іншого способу, в який я міг би підтвердити своє право? У сувоях не говориться про інший вихід?
– Ні, мій володарю.
Гай із жалем похитав головою.
– Царство загине?
– Якщо не вдасться вполювати великого лева, то Опет не матиме царя.
– А хто правитиме, якщо царя не буде?
– Рада дев’ятьох, сама-одна.
– А як же царська династія? Що станеться з родом Барка?
– Краще не розмовляймо про це, – лагідно запропонував Гай. – Ходімо, мій володарю. Раб приготував глек гарячого вина зі спеціями й тушковану рибу. Вино допоможе тобі заснути.
– А ти підготував назавтра пророцтво, мій священнослужителю Ваала? – несподівано запитав Ланнон.
ebooksa