Хрестоносці

Проте Глава не міг зараз прийти, бо був зайнятий іншим ділом. В той час, коли Збишко з Мацьком розмовляли коло багаття, він підійшов до орденської служки і, вхопивши її за комір та струснувши, як грушу, сказав:

—Слухай, суко! Підеш до хати й вимостиш для пані постіль із шкур, але перед тим одягнеш її в свою хорошу одежу, а сама приберешся в те лахміття, в якому ви її водили... трясця вашій матері!

І, не мігши вгамувати наглого гніву, він так струсонув нею, що їй аж очі полізли на лоб. Він, може, був би скрутив їй в"язи, якби не знав., що вона ще буде потрібна, тому нарешті пустив її і сказав:

—А потім вибереш для себе гілляку.

Вона в розпачі схопила чеха за коліна, а коли він відштовхнув її ногою, подхопилась, побігла до хати й, кинувшись Данусі в ноги, заверещала:

—Захисти мене! Не дай скривдити!

Але Дануся тільки приплющила очі, і з уст її пролунав звичний уривчастий шепіт:

—Боюся! Боюся! Боюся!

Далі вона зовсім заціпеніла, як це було завжди, коли до неї наближалася служка. Проте далася роздягти себе і вбрати в нову одежу. Служка, вимостивши постіль, поклала на неї Данусю, немов дерев"яну або воскову ляльку, а сама сіла коло вогнища, боячись вийти з нума.

Незабаром увійшов чех і, звернувшись до Данусі, сказав:

— Ви серед друзів, пані. Во ім"я отця, і сина, і святого духа, спіть спокійно.

Він перехрестив її, а далі, не підвищуючи голосу, щоб її не налякати, сказав служці:

—Ти полежиш зв"язана за порогом, але якщо наробиш крику і злякаєш пані, то я зараз же скручу тобі в"язи. Вставай і йди.

Вивівши служку з хати, він міцно зв"язав її, як обіцяв, потім пішов до Збишка.

— Я сказав одягти пані в нову одежу, що була на тій ящірці,— сказав чех.— Постіль постелена, і пані спить. Найкраще вам,щане, до неї не йти, щоб вона не перелякалася. Дасть бог, завтра, як відпочине, прийде до пам"яті, а тепер і вам треба подумати про їжу тавідпочинок.

— Я ляжу коло порога, — відповів Збишко.

—То я відтягну ту суку вбік, до того трупа з рудими патлами, а ви повинні попоїсти, бо попереду у вас трудна дорога.

Сказавши це, він пішов дістати з приторочених до сідла бесагів копчене м"ясо й печену ріпу, якими вони призапаслися в жмудському таборі. Але тільки-но чех поклав їжу перед Збишком, Мацько покликав, його до Арнольда.

— Довідайся як слід, чого хоче оцей здоровило,— сказав він,—бо я хоч і знаю деякі слова, але ніяк не второпаю, чого він хоче.

—Я підтягну його, пане, до вогнища,—відповів чех,—а там ви порозумієтесь.