—- Чому саме там?
— Ну-у… це тісна долина в оточенні високих гір. Далеко від людних місць.
— Зрозуміло.
— Мої батько й мати обоє родом із Сетесдаля, і спочатку мати не хотіла виходити за батька, оскільки в його тітки була сетесдальська трясучка. Іноді в неї раптово траплялися судоми — починала сіпатися рука. Люди намагалися триматись од неї подалі.
— А в тебе це коли виявилося?
Беате всміхнулася:
— Коли я була маленькою, батько часто піддражнював цим маму. Деколи ми з ним жартома бились, я старалась як могла і лупила так сильно, що він говорив, ніби у мене — сетесдальська трясучка. Я вважала все це вельми забавним, мені хотілося, щоб у мене була сетесдальська трясучка. Але одного разу мати розповіла мені, що від хвороби Хантінгтона люди помирають. — Вона задумливо покрутила в руках свій кухоль. — А літом того ж року я дізналася, що таке смерть.
Харрі кивнув військовому морякові за сусіднім столиком і, не дочекавшись у відповідь вітання, кілька разів обережно кашлянув.
— А ти як, теж мстива?
Дівчина здивовано підвела очі:
— Що ти маєш на увазі?
Харрі знизав плечима:
— Подивися навколо. Адже люди без цього жити не можуть. Усіма на цьому світі рухають два відчуття — помста і розплата. І хлопчиськом, над яким насміхаються в школі, а він потім виростає і стає мультимільйонером, і грабіжником банків, який вважає, що суспільство його чимось обділило. Поглянь хоч би на нас. Суспільство, що палає жадобою помсти, що вдягає свої наміри у форму холодної, раціональної відплати. Ось вона — наша7з тобою професія.
— Що ж, цілком можливо, — сказала вона, старанно ховаючи очі. — Але ж без покарань суспільство просто не може функціонувати.
— Вірно, проте тобі не здається, що тут не тільки це? Катарсис. Очищення через помсту. Арістотель писав, що жах і співчуття, які будить у людині трагедія, очищають його душу. Страшна думка, не вважаєш? Виходить, що через трагедію помсти ми вгамовуємо найпотаємніші бажання своєї душі.
— Я не дуже-то захоплююся філософією. — Узявши кухоль, дівчину зробила великий ковток.
Харрі розуміюче кивнув:
— Узагалі-то я теж. Це так, до відома. Ну що, повернемося до нашої справи?
— Спочатку погана новина, — сказала вона. — Реконструювати обличчя під маскою практично не вдалося. Тільки ніс і контури голови.
— А хороші новини?