109 Я пишаюсь тим, що я вчений, завдяки такому вишуканому, чітко продуманому і оригінальному експерименту.
110
110 Короткий відступ про політкоректність у лоскотанні. Якось я читав одну дивну нудну статтю, у якій говорилося, що насправді ніхто не любить, коли його лоскочуть, що вся справа у прояві сили та контролю з боку того, хто лоскоче, особливо коли лоскочуть дітей, і що сміх, викликаний лоскотанням, насправді свідчить не про задоволення, а є рефлекторним, і якщо хтось просить про те, щоб його полоскотали, то це є ознакою прийняття свого статусу підлеглого і любові до своїх пут. Ще й згадувалися терміни «фалоцентричний» та «біла людина», а також фейкові цитати індіанського вождя Сіетла. Будучи біологом, перше, що я роблю, коли стикаюсь із незрозумілою річчю на кшталт цієї, це перевіряю наявність філогенетичного прецеденту, щоб зрозуміти природу людського феномену — чи роблять так інші види? Тому що якщо інші близькоспоріднені види роблять так само, це послаблює аргументи про вкоріненість певного феномену в людській культурі. Можу сказати, що шимпанзе люблять лоскотання. Одним з перших слів, що опановують шимпанзе, які вивчають американську жестову мову, є «лоскотання», а одним з перших речень — «полоскочи мене». Я працював з одним з таких шимпанзе в університеті. Коли він правильно показував послідовність слів у фразі «полоскочи мене», я починав лоскотати його як божевільний, а шимпанзе згортався клубочком, хапався за ребра і беззвучно із придихом сміявся. Коли я зупинявся, він підіймався, сідав, переводив дух, протирав лоба, показуючи, що все це було аж занадто для нього. Тоді в очах мавпи загорявся вогник, він показував «полоскочи мене» і все повторювалося знову.
111
111 Один мій університетський друг, який зазнав низки невдач на любовному фронті, так вміло резюмував цю концепцію, що ним би пишався сам Джордж Бернард Шоу: «Стосунки — це ціна, яку ти платиш за очікування на них». (А сам Бернард Шоу колись написав: «Любов — це грубе перебільшення відмінностей між однією людиною та всіма іншими».)
112
112 Це пояснює стан людей, описаний у Розділі 14, що часто спостерігається після введення дози синтетичних глюкокортикоїдів для контролю перебігу аутоімунного або запального захворювання. Загалом люди, як правило, почуваються пригніченими, але в перші дні після введення дози все навпаки — вони сповнені сил та ейфорії.
113
113 Очевидно, що замість терміну «адреналіновий наркоман» або навіть «епінефриновий наркоман» доречніше було б вживати «наркоман, що ловить кайф від помірного та короткочасного підвищення рівня глюкокортикоїдів».
114
114 Багато фахівців у галузі залежності вважають, що існують особистості, які мають залежності всіх можливих видів — від наркотиків, алкоголю, азартних ігор, є нерозбірливими у фінансах та статевих зв’язках. Проте це суперечлива думка.
115
115 Івел Кнівел — американський виконавець трюків на мотоциклі.—
116
116 Я провів десь із десяток літніх відряджень, спостерігаючи за особливостями нейроендокринних механізмів у бабуїнів, які зумовлювали неефективну діяльність глюкокортикоїдної системи у тварин з низьким ієрархічним положенням. «Нейроендокринні механізми» — це етапи, що пов’язують роботу головного мозку, гіпофізу та надниркових залоз у регуляції викиду глюкокортикоїдів. Питання полягало в тому, на якому з етапів — у головному мозку, гіпофізі чи надниркових залозах — виникала проблема. Виявилося, що багато процесів протікають по-різному у тварин з різним положенням в ієрархії. Що цікаво, механізми, характерні для організму бабуїнів з низьким положенням, майже ідентичні з механізмами, що зумовлюють підвищення рівня глюкокортикоїдів у багатьох людей у глибокій депресії.
117
117 Як ви гадаєте, чи спокійно жилося російському царю в 1917 році?
118
118 Для того щоб вам було легше зрозуміти, що погані часи для певної соціальної групи не означають важке становище для кожної конкретної людини, згадайте про всіх тих людей, які заробили собі статки, продаючи на чорному ринку пеніцилін та накопичуючи таємні запаси важливих продуктів харчування під час війни.
119