81
81 Проблема тут не в тому, що організм людей похилого віку не здатен виробляти достатньої кількості епінефрину та норепінефрину під час фізичних навантажень. Він виробляє досить значну кількість цих гормонів, насправді навіть більшу, ніж організм молодої людини. Але серце та різні кровоносні судини постарілого організму не так активно відгукуються на дію епінефрину та норепінефрину.
82
82 У науковій літературі зазвичай говорилося, що в людей рівень глюкокортикоїдів у стані спокою з віком не підвищується. Однак дослідження, які це показали, проводились у часи, коли у 60 років людина вже вважалася «похилого віку». Сучасні геронтологи вважають, що похилий вік наступає, вже коли людині добре під 80, і порівняно нещодавні дослідження показують різкий стрибок у рівні глюкокортикоїдів у стані спокою у цій віковій групі.
83
83 Процес старіння також викликає значне зниження рівня гормону ДГЕА, якому останній час приділяється багато уваги. Є деякі докази, що ДГЕА слугує «антистресовим» гормоном, блокуючи дію глюкокортикоїдів, і що це може мати певний позитивний вплив на здоров’я людей похилого віку. Однак я заховав згадку про ДГЕА у примітку тому, що, на мій погляд, ця тема надто суперечлива і потребує проведення більш ретельних досліджень.
84
84 Учені зробили ще одне дуже дивне і провокативне спостереження. Лосось після нересту має в мозку накопичення бета-амілоїдного білку, який також є в мозку людей з хворобою Альцгеймера. Але що робити з цим спостереженням, ще не зрозуміло.
85
85 У дитинстві, коли у п’ятницю вся родина вечеряла разом, я збирав курячі кістки з усіх тарілок, зачищав своїм ножем і під кінець десерту з гордістю демонстрував усім зібраний скелет. Згадуючи це зараз, гадаю, я робив це не через захоплення анатомією, а щоб подратувати свою сестру. Нещодавно я прочитав біографію Теодора Рузвельта і зрозумів, що його рішення піти в політику позбавило світ потенційного видатного зоолога. Вже у 18 років Рузвельт публікував статті з орнітології в наукових журналах. А коли йому було лише дев’ять і він дізнався, що мати викинула його колекцію польових мишей, приховану в домашньому льодовику, маленький Теодор почав бігати по будинку, вигукуючи: «Це втрата для науки! Втрата для науки!»
86
86 Нещодавно я дізнався про захисну дію соціальної підтримки в неочікуваний спосіб. Місцевий телеканал готував сюжет про стрес, якого завдає громадський транспорт у годину пік, і на їхнє прохання я перетворив цей розділ на 15-секундний коментар. У процесі підготовки в нас з’явилась блискуча ідея запросити людину з поведінкою типу «А» з медичною довідкою про наявність захворювання, яка щодня їздить на роботу з передмістя, і заміряти рівень гормонів стресу в її організмі до та після поїздки у громадському транспорті. Зрештою, ми знайшли потрібного хлопця в місцевій кардіологічній клініці. Чудово. Знімальна група приходить до хлопця додому перед поїздкою на роботу, проводить забір слини у пробірку. Тоді всі разом сідають на приміський поїзд — і тут телевізійники починають хвилюватися, що все пройде занадто спокійно. Але невдовзі починається штовханина та тиснява. Потім беруть другий забір слини. Проводиться лабораторний аналіз, телепродюсери нетерпляче чекають на результат. Отже. Домашній зразок слини — надзвичайно високий рівень глюкокортикоїдів. Зразок після поїздки у транспорті: значне зниження. О, ні. Я переконаний, що результат цього ненаукового експерименту пояснюється саме феноменом соціальної підтримки. Для цього чоловіка, який мав поведінку типу «А», все склалося просто чудово. Його показали по телебаченню, його супроводжувала група людей, щоб задокументувати, який сильний стрес він переживає, їдучи на роботу, він відчуває гордість бути обраним серед усіх представників типу «А», бути їхнім лідером. Напевно, всю поїздку він життєрадісно розповідав, наскільки незручно діставатися до роботи, зазначаючи, що бувають і гірші дні («Ви думаєте, що це затісно? Це ще нормально. Ви ще не їздили 47-м маршрутом».) Це був його зірковий час. Який висновок? У громадському транспорті потрібно їздити лише з дружньо до вас налаштованою знімальною групою.
87
87 Що цікаво, цю статтю написав Сеймур Левін, один із гігантів цієї галузі, та його син Роберт, професійний музикант оркестру.
88
88 Сатирична газета
89
89 Трохи зі статистики самогубств: жінки більш схильні скоїти самогубство у стані депресії, ніж чоловіки; але серед чоловіків фіксується більше успішних спроб. Група найбільшого ризику — це одинокі білошкірі чоловіки у віці понад 65 років і, звісно, з доступом до зброї.
90
90 Сучасне повальне захоплення травами, зокрема звіробоєм звичайним, почало набувати певного авторитету і в традиційних наукових колах. Звіробій припиняє зворотне захоплення серотоніну, дофаміну та норепінефрину і практично має таку саму дієвість, як антидепресанти на кшталт прозаку. До того ж, якщо людина не вживає ніяких додаткових медикаментів, звіробій викликає менше побічних ефектів, ніж СІЗЗС. Однак з’являється дедалі більше доказів, що він може серйозно знижувати ефективність великої кількості інших препаратів.