Вперше в історії світового цирку демонструється поява з нічого жінки-привиду! Спішіть! Спішіть! Привид у
дусі XVIII сторіччя! Всі квитки в “Ілюзіон” продані наперед на...”
У Джо випала з рук газета.
- Ти... продав Дженні? - Йому стало важко дихати. - Циркачам?
Кларнес був навдивовижу спокійний.
- А що? “Ілюзіон” виклав аж цілий мільйон, про який я вже й мріяти перестав. І треба бути останнім йолопом,
кретином і бевзем, щоб відмовитись від такої суми. Принаймні з неба вона не падає і на дорозі не валяється.
- Доки я борсався між життям і смертю, ти займався бізнесом. А точніше, гендлярством!
- Не хвилюйся, старий! Я продав не живу людину в рабство, а привид. Дух. Видиво.
- Дух продавати ще страшніше, аніж людину.
- Не чіпляйся до слів! - Кларнес уже почав втрачати терпіння. - Мені здається, тільки не ображайся, що ти... Ну,
як І бідолаха Майкл, закохався в привид.
- Я закоханий у все прекрасне. А прекрасне не продається, як не продається і сонячна усмішка Дженні. Але
підійдімо до цього з іншого боку. Так званий привид є винаходом Едгара Стівенса. Ти привласнив і продав чужий
винахід.
Кларнес розгубився, але тільки на мить.
- А хто може підтвердити, що привид - то винахід Едгара Стівенса? Чи в тебе є відповідні документи? Покажи
їх? Що? Немає? Ото ж бо! А Едгару на тім світі не потрібний винахід. Як і гроші.
- Але ж є поняття про...
- Не треба мені ніяких понять про... - перебив його Кларнес. - Ти добре знаєш головну заповідь нашого