- Не в переносному значенні, ні. - Кларнес оглянувся і перейшов на шепіт. - Дещо мені вдалося дізнатися.
Інститут біології, в якому працює той тип, - лише ширма. Десь у надрах того інституту, на одній із його баз, під
якоюсь там невинною вивіскою ховається засекречений госпіталь для душевнохворих. І лікує тих бідолах ван
Гофф. Як лікує? О, краще туди не потрапляти. Як ти вже й здогадуєшся, туди запроторюють цілком здорових і
нормальних людей, зокрема, безправних імігрантів, а то й своїх співвітчизників. Із тих, хто самотній, у кого немає
рідні чи впливових друзів та..знайомих, хто взагалі не має у нашому суспільстві ніякої ваги і не може
захиститись... А стіни там товсті, криків звідти не чути. За завданням військових на тих нещасних випробують
вплив сильнодіючих наркотиків та електрошоку. Щодня впродовж кількох годин пацієнтів змушують слухати
записані на магнітофонну стрічку команди, їм дають великі дози наркотиків, піддають гіпнозу, щоб вони поринали
в сон тривалістю тиждень і більше... Все це робиться для того, щоб вивчити способи штучного керування
поведінкою людини. Сюди входять електронне маніпулювання мозком за допомогою ультразвуку та
мікрохвильового випромінювання, наркотичні препарати тощо. Військові гадають, що така психічна обробка плюс
медикаменти може повністю позбавити людину пам’яті і перетворити її в робота, котрий слухняно виконуватиме
команди. Після двох місяців тортур бранці повністю втрачають пам’ять і перетворюються на живі трупи. Частину з
них нашпиговують якимись ліками, і нещасні, забувши, хто вони і що з ними було, стають веселими, задоволеними
і виконують будь-які команди своїх хазяїв. Інших же оброблюють так, щоб вони ставали агресивними і втрачали
все людське...
Джордж похмуро дивився на Кларнеса.
- А якщо я...
- Ти хочеш сказати: якщо я повідомлю пресу про той таємничий госпіталь ван Гоффа? - посміхнувся інспектор. -