– Я могла б давати лад вашим паперам, передруковувати їх, виправляти недогляди й помилки…
– Недогляди й помилки?
– Я не хотіла сказати, що ви робите помилки…
– Що ж ти тоді хотіла сказати?
– Та нічого. Але четверо очей завжди варті більшого, ніж двоє. А крім того, я могла б зайнятися вашим листуванням, виконувати всілякі ваші доручення, допомагати вам у пошуках необхідних матеріалів. Крім того, я вмію готувати й могла б…
– Ти просиш у мене посаду помічниці чи кухарки?
– Я вас прошу дати мені шанс.
Ізабелла опустила погляд. Я не міг утриматися від усмішки. Ця дивна істота була мені симпатична всупереч моєму бажанню.
– Зробімо так. Ти принесеш мені двадцять найкращих сторінок із тих, які написала, тобто ті, що, на твою думку, найпереконливіше свідчать, на що ти спроможна. Не принось мені жодної зайвої, бо я все одно не стану її читати. Я спокійно їх перегляну, і залежно від того, якими вони мені здадуться, ми поговоримо більш конкретно.
Її обличчя спалахнуло радістю, і на мить із нього зійшов той вираз напруження, з яким вона на мене дивилася.
– Ви не пожалкуєте, – сказавши це, вона підвелася й подивилася на мене нервовим поглядом. – А ви не заперечуєте, якщо я принесу ці сторінки вам додому?
– Ти вкинеш їх у мою поштову скриньку. Це все?
Вона поквапно кивнула й пішла геть своїми короткими й нервовими кроками.
Коли мені здалося, що зараз вона не витримає й побіжить, я покликав її:
– Ізабелло!
Вона подивилася на мене стривоженим поглядом.
– Чому ти звернулася саме до мене? – запитав я. – І не кажи мені, що я твій улюблений автор і всі ті лестощі, яких навчив тебе Семпере, щоб ти спробувала в такий спосіб мене розчулити, бо, якщо ти так зробиш, це буде наша перша й остання з тобою розмова.
Ізабелла завагалася на якусь мить. Вона подивилася на мене відвертим поглядом і відповіла без найменшого страху в голосі:
– Я звернулася до вас, бо ви єдиний письменник, якого я знаю.
Вона всміхнулася мені, трохи почервонівши, і пішла геть зі своїм зошитом, своєю невпевненою ходою й своєю щирістю. Я дивився, як вона завернула у вулицю Міральєрс і зникла за собором.
ebooksa