— Подивись на число в центрі. — Сивочолий підніс ліхтар до числа 555. — Відповідь на поверхні, Семене.
Сьома зрозумів натяк. Дістав ручку й блокнот, щоб дізнатися, що ховає вісімкове 555.
5558=5∙82+5∙81+5∙80=36510
— Триста шістдесят п’ять! — вигукнув він. І тут же: — Це календар!
— Бінґо! — крекнув Джейсон.
— У них було вісім місяців у році і… і… — Хлопець спробував поділити 365 на 8 і, не отримавши цілого числа, розгубився. Голова геть не варила. — Вісім місяців по… гм. — Він затих. Надовго.
Джейсон вичікував, а коли заговорив, голос його звучав розчаровано:
— Вісім місяців по сорок п’ять днів у кожному, плюс п’ять відособлених днів у році. Бачиш? — Чоловік торкнувся пальцем п’яти загострених виступів на сегменті, що відповідав останньому, сьомому місяцю. — Вони позначають п’ять неврахованих днів, що не належать до жодного місяця.
— А в місяці?
Х’юз-Коулман перевів палець на нульовий місяць, чий сектор був розграфлений на тижні й дні.
— П’ять тижнів по вісім днів у кожному, плюс знову ж таки п’ять неврахованих днів. Ось тут усе розмічено, можеш перерахувати.
— А як з високосними роками?
Джейсон знизав плечима:
— Мабуть, як і ми, додавали по одному дню раз на чотири роки. А може, відразу п’ять днів — раз на двадцять років.
— Це так дивно… — сказав Сьома.
— Що саме?
— Те, що кількість діб у земному році — 365 — у вісімковій системі відповідає числу 555. Фантастично просто.
— Взагалі розподіл напрочуд симпатичний. Вісім місяців, п’ять тижнів, вісім днів — усе крутиться навколо вісімок та п’ятірок. У такі моменти я починаю думати, що греки, чи єгиптяни, чи шумери, чи хто там перший вигадав прототип сучасної математики, поспішили з вибором десяткової системи числення.
Притримуючи блокнот долонею, росіянин занотував: