Твердиня

— Ось цей запис унизу… виходить, це формула, що описує весь календар. — Семен показав Джейсону записник, притримуючи палець на рядку з формулою (5∙8+5) ∙8+5, а тоді перевів погляд на рядок з символами внизу малюнка. Тон у нього був радше питальним, ніж ствердним.

Чоловік покосився на росіянина:

— Ти не зосереджений.

— Та ні, все гаразд, — неуважно відповів Сьома.

Джейсон пригасив всезнаючу посмішку, що норовила вискочити на лице.

— Це через те, що ми спілкуємось? — Росіянин смикнувся і подивився на сивочолого надто поспішно, щоб говорити «ні». — Твоїм друзям це не подобається, так?

— Левку, — вперши погляд назад у стіну з круглим календарем, промовив хлопець. — Лише Левку. Іншим начхати.

— Українець не здається… — в нікуди промовив Джейсон. Він дивився тепер в одному напрямі з Сьомою — на центр календаря з трьома однаковими символами, що відповідали п’ятіркам.

Семен здвигнув плечима, не подумавши, що в цій ситуації будь-яка реакція означає відповідь «так».

— Хочеш, я його приберу? — запропонував Х’юз-Коулман.

Сьома здригнувся. Якби він зараз дивився кінофільм, у якому під Джейсоном-актором виплили титри зі словами «Хочеш, я принесу морозива?», то повірив би титрам, а не власним вухам, настільки буденно й гладко звучав голос сивочолого.

— Ні, Джейсоне! Господи, ні!!

— Як знаєш. Просто мені здалося, що він заважає.

У Сьоми нарешті прорізались очі. Невже він вірив, що колись зможе порозумітися з цим монстром? Невже не розумів, який він насправді? Семен різко перехотів спілкуватися з Джейсоном. Не хотів його бачити чи чути. Шкода, але тепер уже Джейсон не хотів обривати спілкування.

— Хай там як, це лише прелюдія. — Щось сіпнулось у горлі сивочолого. — Не зовсім те, заради чого я тебе кликав. — Він підібрався, риси обличчя загострилися. Х’юз-Коулман виставив долоню, і Семен розгледів на ній ключ. — У кінці коридору є великі двері, закриті масивним навісним замком. Бачив їх? — Хлопець кивнув, не зводячи очей з ключа. — За ними — Чорна кімната. Зазирни до неї, коли матимеш настрій.

Сьома взяв ключ і стиснув його в кулаку, боячись, що Джейсон забере його.

— Що там?

— Дати.

— Дати?