Ганнібал

22
18
20
22
24
26
28
30

— Я певна, ви заспіваєте дуже добре, докторе, — сказала вона, подарувавши погляд величезних темних очей — у межах пристойного, але вже на межі.

Доктор Лектер усміхнувся, показавши дрібні білі зуби.

— Мадам, якби я виробляв парфуми «Небесна квітка», то подарував би вам до аромату якийсь із південноафриканських діамантів. До вечора п’ятниці, Commendatore.

Пацці пересвідчився, що доктор повернувся до себе в ложу, і не дивився на нього, доки вони не помахали один одному здаля вже на сходах театру.

— «Небесну квітку» я подарував тобі на день народження, — сказав Пацці.

— Так, я їх обожнюю, Рінальдо, — відповіла синьйора Пацці. — У тебе просто чудовий смак.

Розділ 34

Імпрунета — це старовинне тосканське місто, де виготовили черепицю для Дуомо. Уночі з вілл на верхівці пагорба видно, що на милі навкруги розкинувся цвинтар, бо при могилах вічно горять лампадки. Світло від них неяскраве, але відвідувачі ще можуть відшукати шлях між мертвими, хоча для того, щоб прочитати епітафії, знадобиться ліхтарик.

Рінальдо Пацці прибув за п’ять хвилин до дев’ятої з маленьким букетом, який збирався покласти на першу-ліпшу могилу. Він повільно йшов між надгробками гравійною доріжкою.

Пацці відчув присутність Карло, коли самого чоловіка ще не побачив.

Карло заговорив, стоячи по інший бік мавзолею, вищого за людський зріст:

— Не знаєте в цьому місті хорошого квіткаря?

Говір як у сардинця. Добре, може, він тямить у своїй справі.

— Усі квіткарі — пройдисвіти, — відповів Пацці.

Карло хутко, не визираючи з-за рогу, обійшов мармурову споруду.

Пацці він видався мало не дикуном: низенький, кругленький, потужний, з меткими кінцівками. Він носив шкіряну жилетку, а на капелюсі — кабанячу щетину. Пацці прикинув, що має руки на три дюйми довші та зріст на чотири дюйми вищий, ніж у Карло. Важили вони приблизно однаково. На перший погляд. Карло бракувало одного великого пальця. Пацці вирішив, що за п’ять хвилин знайде його в картотеці Квестури. Знизу обох чоловіків підсвічували могильні лампадки.

— У нього вдома непогана сигналізація, — сказав Пацці.

— Я вже бачив. Ти маєш його мені показати.

— Завтра, у п’ятницю ввечері, він має виступати на одних зборах. Так швидко зможеш приготуватися?

— Добре, — Карло хотів трохи позадирати поліцейського, встановити контроль. — Підеш разом із ним чи ти його боїшся? Зробиш те, за що тобі платять. Покажеш його мені.