– Це що таке! Як це розуміти, потворо!
– Я не потвора.
– Прикуси язика! Ось, ось, ось! Звідки воно?
– Алергія.
– Бачу! Учора вдень її не було!
– Від риби.
– Ти ж сама просила вугра! Погань така! Ти ж сама просила риби!
– Дуже захотілося. Думала, обійдеться цього разу. А вугор був дуже смачний.
– Я тебе приб’ю!
– Через висип на тілі? Тримали мене тут, пилинки здували, годували здоровою їжею, аби зараз просто так прибити?
– Ти знала про свою алергію! Чому мовчала?
– Бо не питали!
– Брешеш! Тебе запитували, чи є негативні реакції на щось. Їжу, ліки…
– Думаєте, я тільки про те й думала, коли ви мене викрали?
– Тебе ніхто не викрадав!
– Та ви що? А як же назвати оце все? Обмеження волі, замкнені на ніч двері?
– Тобі пояснили – експеримент!
– На який я згоди своєї не давала!
– Ану, язика прикуси! Тобі обіцяли винагороду.
– Не сказали, яку саме.