— Це якийсь абсурд. І я не шкодила своїй дитині, детективе.
Ресбак дивиться на неї, граючись із авторучкою.
— Сьогодні вранці я спілкувався з вашою матір’ю.
Анна відчуває, що кімната починає пливти в неї перед очима.
Розділ 21
Ресбак уважно спостерігає за Анною, боячись, що вона може знепритомніти. Він чекає, доки вона ковтне води, а щокам повернеться їхній нормальний колір.
Спілкування із психіатром нічого йому не дасть. Тут у нього зв’язані руки. Розмова з матір’ю теж нічого особливого не дала, та Анна, очевидно, боїться, що вона щось розповіла. Ресбак упевнений, що знає, чого саме вона боїться.
— Що, на вашу думку, розповіла мені ваша мати? — питає Ресбак.
— Не думаю, що вона щось вам розповіла, — відрізає Анна. — Нема чого розповідати.
Він замислюється про неї на декілька секунд. Зауважує, наскільки вона не схожа на матір — дуже стриману жінку, зайняту благодійністю та соціальними комітетами й набагато хитрішу за неї. Безумовно, менш емоційну, розважливішу. Еліс Драйз прийшла в допитну кімнату із крижаною посмішкою, назвалася й сказала, що їй нема чого розповісти. То був дуже короткий допит.
— Вона не сказала мені, що йде до вас, — каже Анна.
— Справді?
— Що вона вам сказала? — питає Анна.
— Як ви й припускали, вона нічого не сказала, — визнає Ресбак.
Анна посміхається вперше за цю розмову, але це гірка посмішка.
— Однак я говорив із вашою колишньою однокласницею. Із Дженіс Фьоґль.
Анна завмирає, як завмирають у дикій природі тварини, відчувши хижака. Потім рвучко встає, скрипнувши стільцем по підлозі й ошелешивши Дженнінґза та Ресбака.
— Мені більше нічого додати, — каже вона їм.
Анна виходить до Марко, який чекає в коридорі. Марко бачить, що вона дуже засмучена, й обіймає її, намагаючись захистити. Анна відчуває на собі погляд Ресбака, котрий спостерігає за тим, як вони йдуть. Вона нічого не каже, поки вони не виходять із відділка. Коли вони опиняються на вулиці й намагаються зловити таксі, вона каже:
— Думаю, час звернутися до адвоката.
ebooksa