Коли Хедвел доплив до Катаги, той уже втрачав свідомість, що було дуже доречно, бо ігатієць не опирався, коли його вхопили за чуприну й щосили потягли до берега. Але справа виявилася складною. Течія підхопила їх і понесла, то занурюючи під воду, то виштовхуючи на поверхню. Енергійним зусиллям Хедвел обминув перший поріг. Але попереду вже бовваніли інші.
Берегом бігли селяни й щось йому кричали. Втрачаючи сили, Хедвел ще раз спробував досягти берега. Ігатієць, що потроху очунював, намагався вивільнитись.
— Не здавайся, старий, — важко дихаючи, підбадьорив його Хедвел.
Він уже був у десяти футах від берега, коли течія знову почала відносити їх на середину.
Останнім зусиллям Хедвел примудрився вчепилися за гілку, що звисала над водою, і тримався так, поки течія вирувала навколо них, шарпаючи на всі боки. А за мить селяни за наказом священика вже витягали обох на безпечний берег.
Їх принесли в селище. Коли Хедвел нарешті відсапався, то, спроквола посміхаючісь, повернувся до Катаги й сказав:
— Мало не впав, старий?
— Паскуда! — плюнув той Хедвелу в вічі й, гордо ступаючи, пішов геть.
Хедвел, чухаючи потилицю, дивився йому вслід.
— Мабуть, із головою в нього щось сталося, — промовив він. — Гаразд, то як там із Найвищою?
Селяни зловісно насувалися на нього.
— Ха! Найвищої захотів!
— Після того, як він витяг із води нещасного Катагу, в нього ще вистачає совісті…
— Така людина не гідна Найвищої.
— Така людина, — підсумував торговець Вассі, — взагалі не заслуговує на смерть.
Хедвел подумав: чи вони всі часом не збожеволіли? Похитуючись, він підвівся й звернувся до священика:
— Що то все означає?
Лаг, обличчя якого зблідло й прибрало скорботного виразу, дивився на нього, міцно стиснувши губи.
— То удостоюсь я церемонії Найвищої чи ні? — якось жалібно запитав Хедвел.
— Ти на неї заслуговуєш, — відповів священик. — Серцем я розумію, що тебе слід нагородити. Але існують принципи милосердя й гуманного співчуття, притаманні Тангукарі. За цими принципами, Хедвеле, ти скоїв жахливу й немилосердну річ, витягши Катагу з річки. Боюся, тобі цього ніколи не подарують.
ebooksa