— Алло, це лікарня?.. Так-так, палата чотири-А!..
— Боже милий, коли б не моя камера… — правив своєї Дженнінгс.
— Заждіть, будь ласка, в мене розмова з Лондоном…
— Ми повинні якось діяти, Торне! Чуєте?
Торн обернувся до нього й придивився до ран на його шиї.
— Знайдіть мені місто Мегіддо, — тихо мовив він.
— Де це я, в біса, його знайду?
— Не знаю. Підіть до бібліотеки.
— До бібліотеки? Ото ще бісова халепа!
— Алло! — заговорив Торн у трубку. — Кетрін, це ти?..
Кетрін дочула в чоловіковому голосі неспокій і трохи звелася на лікарняному ліжку. Трубку вона тримала цілою рукою, друга, забрана в гіпс, лежала непорушно.
— З тобою все гаразд? — квапливо запитав Торн.
— Так. А з тобою?
— І зі мною. Просто я хотів допевнитися…
— Де ти?
— У Римі. В готелі «Імператоре».
— Щось сталося?
— Та ні, нічого.
— Ти не захворів?
— Ні, я тільки боявся…