— Зможу. Якого характеру матеріал?
— Прокламація.
— І скільки ж їх треба за цей час зробити?
— Чотири чи п"ять тисяч. Розкладеш їх потім в пачки по п"ятсот. Віднесеш потім одному продавцеві, адресу я тобі скажу. Він тебе знатиме як… А й справді, яке підпільне ім’я ти візьмеш собі?
— Це обов"язково?
— Так.
— І що ж, у тебе теж є таке прізвисько?
— Звичайно! Для переважної більшості людей, з якими я працюю, я Клод. Анонімність — наш захист. Чим менше людей знає наші справжні імена, тим краще. Звичайно, цей захист, як і кожен захист, має свої вади. Всі, кого я особисто завербував до організації, знають, хто я такий. Але їх набагато менше, ніж тих, хто знає мене лише в обличчя і на прізвисько.
Він витяг з кишені недокурок, запалив його і глибоко затягся.
— Ну, то як же з ім"ям? Скажімо, Регіна?
— Що ж, хай буде Регіна.
Маленька, скоцюрблена бабуся пильно і з цікавістю глянула на них з-під парасольки.
— Ох, голуб"ята мої, та ви ж застудитесь отак, стоячи на морозі…
Вони посміхнулися їй, і стара подріботіла далі, постукуючи паличкою, немов сліпа.
— А бабуся має рацію, — погодився Жюль Грак. — Ходімо, кинемо чогось на зуб.
Він повів Марі-Те до ельзаського ресторанчика в кінці майдану. Там вони сіли в глибині залу; Марі-Те скинула шубку. Жюль хустинкою витер її змокле волосся.
— Ти не цікава, дівчинко.
— Чому?.. І чим я мушу цікавитись, Кай?
— І досі ти не спитала назви, — він притишив голос, — назви організації, в якій працюватимеш.
— Це правда. Бачиш, для мене існує лиш одне: рух Опору. Зараз це найголовніше.
ebooksa