— Хто там?
Молодий, жіночий голос. Він присунувся ближче до дверей і прошепотів:
— Пі ер два.
Двері одразу відчинили, і в той же час голос приглушено відповів:
— Крем свіжий.
Вражений, Андре Ведрін дивився на високу вродливу брюнетку, граціозну і трохи манірну, що стояла в дверях; йому здалося, ніби це з"явилася сама мадонна. Так він і застиг на сходовій площадці, неспроможний ні ворухнутися, ні вимовити бодай слово. Дівчина стояла перед ним у китайському шовковому халаті з химерними квітками, під ним вирізнялись красиві стрункі ноги. Вона була вражена не менше за Андре.
Нарешті вони отямилися від здивування і вигукнули водночас:
— Анрієт!
— П"єр!
В цю ж мить вони обоє подумали одне й те ж. Оце здорово! Оце сюрприз! Аж не віриться…
Вона втягла його в коридор. Він струсив сніг з голови, пальта і черевиків.
Квартира була маленька, із стандартними звичайними меблями, проте розставленими з смаком. Майстерня, вітальня, кухня і туалетна кімната. В майстерні стояв кравецький манекен, на швейній машинці лежали клапті тканини, котушки ниток і подушечка з голками.
Анрієт привела Ведріна до кімнати, і вони сіли на ліжко.
— Отже, Анрієт, ти також береш участь в Опорі?
— Так само, як і ти.
— Чому ти мені ніколи про це не казала?
— Мабуть, тому, чому й ти.
— Правильно, звичайно.
Посміхаючись, він подивився на неї:
— Знаєш, ніяк не отямлюсь… І в одній організації!
ebooksa