Згадавши це, Жюль посміхнувся. Що ж, порівняння напрошується само собою. Він збентежено знизав плечима.
Доктор Буч повернувся до вітальні і пояснив:
— Виклик до хворого. У хлопця, безперечно, запалення легенів. За годину я повернуся. Звичайно, ви ночуватимете у нас, пане Грак?
— Не відмовлюсь, докторе. Спасибі за вашу ласку й гостинність.
Доктор зробив невиразний жест.
— Я піду пішки. Тут недалеко.
Помітивши запитання в очах Марі-Те, він пояснив:
— Просто я заощаджую бензин. До кінця місяця його ніде не дістанеш.
Притулившись до батареї парового опалення і тримаючи в руці чарку коньяку, Жюль Грак поглядав на Марі-Те, яка зручно вмостилася в куточку канапи, підібгавши ноги.
Її очі блищали.
— «Що за дівчина, боже! Яка принадна!»
Несподівано Марі-Те запитала:
— Ти мені розкажеш про Опір? Ну, звичайно, те, про що можна розповідати.
І з іронією додала:
— Якщо тільки моє запитання не надто зухвале.
Дивлячись на ніжки Марі-Те, Жюль Грак відсьорбнув із чарки, смакуючи напій, поволі підійшов до столика, поставив чарку і сів у фотель доктора Буча.
— Ні, люба. Я можу задовольнити твою цікавість. До певної міри, звичайно.
— Тоді починай. Я вся перетворилася на слух.
Вона вмостилася зручніше, приготувавшись слухати. Її коротка спідничка трохи задерлася, оголивши вище колін гарні стрункі ніжки. Жюль Грак кашлянув і проковтнув слину.
Голос його звучав трохи хрипко:
ebooksa