— Ні, я просто їх часто міняю.
— Це те саме.
— Не зовсім, бо якби всі товариші завели собі по дві явки, нашим керівникам довелося б сутужно.
— Я не питалася дозволу.
— Правильно. Але на які кошти ти утримуєш дві квартири?
— Викручуюсь, як можу. Інколи за короткий час кравчиха може непогано заробити, особливо коли є замовлення і матеріал. З цього я маю дещо на прожиток.
— Врешті, це справа твоя.
— От і добре, мій хлопчику.
Анрієт, здавалось, образилася.
— Не сердься, моя люба.
Він поцілував її в шию, потім — за вушком, у підборіддя, в губи.
Вона пручалась, намагалася звільнитися з обіймів, потім подобрішала й обняла його за шию.
— Ось так воно краще, коханий.
На мить Анрієт підвелася, щоб зняти з ліжка покривало…
Через годину вони вже обідали у «Затишку». Андре Ведрін їв і думав про те, як добре, що організація і всі організації Опору незабаром почнуть рішучі дії в усій південній зоні, окупованій бошами. Все — чи майже все — готове для того, щоб влаштувати кілька показових «свят», аби знову піднести нашу репутацію «гостинної» країни.
Він сказав про це Анрієт. Вона радісно зустріла звістку. Андре обійняв її.
Він дуже кохав її, це дівчисько, хай вона трохи манірна і захоплюється всякими там симфоніями.
І вперше в житті він подумав про одруження.
— Ваша Марі-Те неперевершений кухар, докторе.
Жюль Грак задоволено втерся серветкою і поклав її поряд з тарілкою, у якій не лишив жодної крихти.
ebooksa