— Ви говорили “птахів”, — зауважив я, — втім, якщо…
У цей момент всі обернулися. У двір, захекавшись, убіг Чарльз у супроводі чоловіка з собакою. У руках Чарльза був мертвий фазан
без хвоста.
— Ми ледве знайшли його, ваша ясновельможносте, — почав Чарльз, важко дихаючи, — він упав у твань… Це той, якого містер Квотермейн убив останнім. Ми з Томом витягли його палицею,
— Тоді все вирішується на користь містера Квотермейна, — сказав лорд Регнолль. — Сер Юніус, вам трефа сплатити свій борг.
— Я протестую, — люто вигукнув Ван-Куп. — Справа йде про суму, більшу за п’ять фунтів. Звідки я знаю, що цей фазан убитий містером Квотермейном?
— Мої люди засвідчують це, сер Юніусе. Втім, який номер дробу використовували ви сьогодні?
— Четвертий.
— Містер Квотермейн користувався номером три. Хто ще, панове, використовував сьогодні номер три?
Всі заперечно похитали головами.
— Дженкінсе, перевірте, будь ласка, — наказав лорд Регнолль.
Дженкінс вправно виколупав складаним ножиком із голови фазана дробину.
— Номер три, ваша ясновельможносте, — сказав він.
— Сер Юніусе, — твердо вимовив лорд Регнолль, — ви повинні сплатити свій борг.
— У мене немає з собою грошей, — похмуро заперечив Ван-Куп.
— У нас із вами один і той самий банкір, — сказав лорд Регнолль, — і ви можете підписати чек на необхідну суму з моєї чекової книжки. Але тут холодно. Ходімо, панове, до будинку.
Ми попрямували в курильню, куди лорд Регнолль приніс чековий бланк і подав його Ван-Купові.
— Скільки ж я вам винен з відсотками? — запитав той у мене.
— Минуло вже дванадцять років, — сказав я, — як на мене, то не треба відсотків. Я задовольнюся первинною сумою боргу.
Ван-Куп підписав чек на двісті п’ятдесят фунтів і кинув його на стіл переді мною… Я взяв чек у руки… Зненацька у мене з’явилася думка, що мені не варто брати цих грошей.
ebooksa