— Вниз, усі вниз! — гукнув він матросам. — Будете потрібні — покличуть! — І почав випитувати у штурмана: — Як це сталося?
— Запитайте у лікаря! Він знає більше за мене. Боже мій, що тепер робити? Як знешкодити Чорну Королеву?
Летиція стояла, опустивши голову. Як на мене, вона жалкувала про порив, що спонукав її випустити дівчат. Ось чого ніколи і за жодних обставин не слід робити — це шкодувати за виявленою великодушністю. Якою б не була ціна. Так казав мій Учитель, а йому можна вірити.
— Вони втекли… — пробурмотіла Летиція. — Я бачив, але нічим не міг зарадити… Було пізно.
— Бачив і мовчав? Ідіот! — накинувся на нього Логан. — Ми б розвернулися і наздогнали їх. А тепер шукай вітру в полі! Що нам робити, капітане? Чи готові ви вступити у бій з дикунами?
Дезессар почухав підборіддя.
— Їх чортова дюжина, і всі здоровані? Мої хлопці не морська піхота. На суходолі, та ще й у джунглях або серед скель від них буде мало користі… Заради такої здобичі вони, звісно, підуть на все. Але після першої ж втрати запал зникне. Я їх знаю… Придумайте щось, Логане. Ви отримуєте рівну зі мною частку за умови, що приведете нас до скарбу. В іншому разі угоду доведеться переглянути.
Вчепившись у важелі штурвала, Гаррі похмуро дивився перед собою. Від напруженої роботи думки у нього злегка рухалися вуха.
— Поставте на вахту когось іншого, — нарешті мовив він. — Не можу робити дві справи одночасно…
Незабаром усі ми — капітан, штурман, Летиція і я — спустилися до кают-компанії.
— Ми все одно зробимо це, — сказав Логан, після того як хвилин п’ять покружляв з кута в куток. — Іншого способу я не бачу. Отже, капітане, на берег висаджуються Епін, Проноза, Кліщ і я. Якщо у нас немає дівок, то ми їх створимо.
— Це як?
— Дуже просто. У мене в скрині є дві жіночі сукні. Я купив їх у подарунок своїм подружкам із Бас-Терру — ми ж потім збираємося зайти на Гваделупу. З Кліща баби не зробиш, надто вже у нього паскудна пика. Але Проноза й Епін зовсім хлопчаки. Ось їх і перевдягнемо. План залишається в силі.
Просто треба буде напоїти дикунів ромом якомога швидше, поки обман не розкрився.
— Я не перевдягатимуся жінкою! — скрикнула моя вихованка, почервонівши. — Нізащо на світі!
Дезессар кахикнув, але змовчав. А Гаррі ревнув:
— Будете, як любесенький! Це через вашу неуважність справа виявилася під загрозою!! Залишайтеся тут. Зараз приведу Пронозу і принесу сукні!
Коли ірландець вийшов, голосно грюкнувши дверима, Дезессар запитав:
— Ви вирішили залишитися на кораблі? Справа ваша. Але пам’ятайте, що від компенсації і від своєї частки ви відмовилися. — Тут він, певно, зметикував, що в такому разі вона може відмовитися від участі у ризикованому маскараді, і додав: — Не буду дріб’язковим, це неприпустимо для майбутнього дворянина. Частку, яка належить корабельному лікарю, ви, хай вже буде так, отримаєте.
Особливого враження на дівчинку ця щедрість не справила. Забіг Логан і кинув на стіл дві дешеві й вельми брудні сукні пістрявих кольорів.
ebooksa