— Ну, Кліщ залишиться стерегти човен, що б його не віднесло відпливом… А я що? Тягну вас з Епіном на мотузці. Коли підійду до корабля, треба кричати: «Привіт від капітана Пратта!»
— Не «привіт», а «салют», довбешка! І не «Пратта», а «Пунурата» — саме так вона його називала. Якщо ти помилишся, вони простромлять нас дротиками. Ці паскуди вміють кидати свої списи на півсотні кроків!
— Салют від капітана Пупурата, — повторив Проноза.
— Краще просто: «Салюта капітана Пупурата». Повтори!
Ми пропливли між двох гострих скель і опинилися в лагуні.
Вона були ширшою, ніж я гадав. У дальньому її кінці, біля самого берега ховалася шхуна з обвислими вітрилами. На вигляд вони була зовсім цілою. Думаю, що два десятки матросів могли б легко стягнута її з мілини за достатньо сильного припливу.
Штурман спрямував ялик не прямо до корабля, а вбік.
— Нехай вони нас як слід роздивляться, — сказав він, стишуючи голос, наче дикуни могли його підслухати. — Помахай їм капелюхом, хлопче. І швидше натягни назад…
Було дуже тихо, лише з-за скель долинало рокотіння прибою. Зблизька стало видно, що до плато, яке займало всю центральну частину острова, простягаються суцільні зарості. Де-не-де повітря струменіло і неначе переливалося — ймовірно, від болотних випарів.
— Отже, я не відходжу від човна, так? — сказав королівський писар, нервово оглядаючи кущі. На його жовтому лобі виступили краплі поту, хоча сонце ще не починало припікати.
— Так. Просто стійте, і все. Можете сісти на пісок. І не тремтіть. Вам ніщо не загрожує.
Ці слова метра Сальє не заспокоїли.
— Якщо вас переб’ють, мені самому з яликом не впоратися. Вся перевага — чи встигну помолитися перед смертю.
Гаррі зауважив:
— Ніхто вас силоміць сюди не тягнув. Чверть скрині, напханої добірними діамантами, смарагдами і рубінами, варта того, щоб ризикнути життям.
Летиція запитала, показуючи на краєчки гірського масиву:
— Що це там за чорні смуги?
Урвище дійсно було немов розкреслене вертикальними лініями.
— Тріщини. Там цілий лабіринт. Тільки я знаю дорогу до копальні.
— Якої копальні? — запитав писар, насторочивши вуха. — Ви мені про неї не говорили.
ebooksa