Зізнався все-таки!
— Отже, всі ці розмови про книгу були… — почав Субота.
— Та яка там книга! Кому потрібні книжки в добу Інтернету, коли ви можете в будь-яку хвилину зайти в соціальну мережу, яка вам до душі, і вас абсолютно безкоштовно висварять останніми словами! Про які книжки мова? Але зрозумійте й мене: до якогось моменту ми не могли пояснити вам усе відверто, не мали права. Але якщо вже ви самі почали здогадуватися, довелося вам розповісти. Тим паче, ви людина, як з’ясувалося, серйозна, і, напевне, латентний патріот…
— Латентний? — здивувався Субота. — Це як саме?
— Кожен знає, що всі патріоти поділяються на три категорії: дурнів, куплених і справжніх борців за вітчизну. Саме третя категорія не пнеться, не горлає, не розмахує прапорами, а мовчки, стримано, за скромну винагороду виконує свою благородну місію. Як і ви, Юрію Олексійовичу. Тільки не зупиняйтеся на півдорозі, а вже винагороду ми не затримаємо!
Князь швидко глянув на Суботу. Той мовчав, про щось розмірковуючи.
— Мені тільки одне не зовсім зрозуміло, — нарешті мовив він.
— Будь-які питання, — з приязню заохотив хіліарх, — що завгодно.
— Чому саме я бачу сни, пов’язані з архангелом?
Хіліарх посерйознішав.
— Це, мабуть, єдине питання, відповіді на яке ми не маємо. Можливо, ви особливого роду екстрасенс. Або між вами існує містичний зв’язок. Точно сказати не можу, готовий прийняти на віру будь-яку вашу версію.
— Тоді ще одне запитання…
Князь знову кивнув, але вже з легким нетерпінням. Утім, це могло тільки здатися Суботі.
— Я ось про що хочу запитати: уві сні я бачу його в подобі то людини, то архангела — крилатого велетня… Що б це могло означати?
— Ви не бачите його як такого, а лише його думки, сподівання, прагнення. Саме так він себе уявляє — могутнім архангелом, володарем смерті з чорними крилами.
Субота задоволено кивнув.
— Ну, тепер мені все ясно…
Він і справді дещо зрозумів, але що саме, не сказав, щоб не зіпсувати приємного враження від розмови.
— Отже… — переконливо промовив князь.
— Отже, — повторив за ним Субота.
ebooksa