Код Катаріни

Нарешті вона збагнула значення слів Роберта Грана. Він багато днів читав матеріали справи про викрадення Надії Кроґ, але про це там не було й натяку.

Через вікно Ліне побачила Тумаса з Амалією на плечах. Мала трохи розхристана, з голою шийкою. Хоч і світило сонце, повітря було доволі гостре.

Тумас вибивав такт кроками, ніби коник, який галопує. Амалія трималася за його підборіддя, чутно було її сміх.

Ліне поспішила до вітальні, схилилася на ноутбуком, клікнула на файл з назвою «Справа Кроґ».

Відчинилися вхідні двері. Амалія весело сміялася.

Ліне відкрила файл з фотографією Надії та братика, і вона розгорнулася на екрані монітора. Ліне припускала, що це фото перезняте з оригіналу. Техніки-криміналісти поклали оригінал на сіре тло, припасували збоку лінійку, а тоді сфотографували. Листи викрадачів були сфотографовані в той самий спосіб.

Ліне довго вивчала фото. Його опублікують разом з наступною статтею, і багато читачів, дивлячись у вічі Надії Кроґ, відчують, так само, як Ліне, певну близькість до неї. Цього разу Ліне зацікавило не так саме зображення, як білий кант по краях. На перший погляд — прямокутник, але при ближчому розгляді стало помітно, що прямокутник не зовсім рівний.

З коридору було чутно, як Тумас допомагає Амалії роззутися.

За допомогою курсора, Ліне визначила межі фото. Це ще більше посилило її підозри. Нижній край фотографії був не зовсім рівний, ліворуч на міліметр нижчий, ніж праворуч. Так наче хтось відрізав ножицями. Вочевидь, первісно існувало ще дві світлини Надії та братика.

— Мама! — покликала Амалія і почалапала до Ліне.

Ліне підвелася, пішла назустріч донечці, підхопила її на руки й обійняла.

— Ви гуляли?

— Гралися на дитячому майданчику, — сказав Тумас.

— Попоїли?

Тумас похитав головою.

— Але вона вже зголодніла.

— Тоді пообідаємо.

Ліне понесла Амалію на кухню, посадовила в дитяче кріселко. Однак її думки були далекі від обіду. їй нетерпілося повернутись до роботи. Ліне знала, що мала, попоївши, спатиме щонайменше годину.

— Коли від’їжджаєш? — запитала вона, глянувши на брата.

— Пополудні. Маю навчання на тижні.