Код Катаріни

— Ще тільки цього бракувало, — сердито сказав Адріан Стіллер.

Він потер очі, мав стомлений і роздратований вигляд.

— Телефони?

— Нічого.

— Електронна пошта?

— Лише спам.

— Щось іще?

— Він наче збирається у відпустку. Потроху передивляється сайти, які пропонують дорогі, екзотичні тури, але нічого не замовляє.

Стіллер глянув на годинника.

— Я послав до нього двох техніків, — сказав він. — Вони саме заїхали на придорожній паркінґ у Тьонсберзі, почеплять маячок на автомобіль, і ми бачитимемо його на наших екранах.

— А це не ризиковано? — запитав Вістінґ. — Серед білого дня, на відкритій парковці, ледь не на самому будівельному майданчику в нього під носом?

— Хлопці оцінять ситуацію, але це найліпша нагода, — наполягав Стіллер. — Вдома автомобіль стоїть у гаражі. Та й почепити маячок — секундна справа. Навряд чи хтось завважить чи зрозуміє, що відбувається.

Вістінґ змушений був з ним погодитися.

— А далі — що?

— Я отримав санкцію на проведення таємного обстеження житла. Техніки прибудуть зі спеціальною апаратурою і відчитають усе, що є на твердому диску Мартінового комп’ютера.

— Як вони увійдуть до будинку?

— Маємо такий досвід, — запевнив Стіллер. — Це не проблема.

— Що ж, будемо сподіватися, — зітхнув Вістінґ і пішов до себе в кабінет.

Таємний обшук проводиться не щодня. Зазвичай, поліція приходить в дім підозрюваного зі спеціальною постановою суду, і обстеження житла проводиться у його присутності або після того, як його взяли під варту. Лише двічі за всю кар’єру Вістінґ був присутній при таємному обшуку.

Сім хвилин по дванадцятій Адріан Стіллер зазирнув у кабінет Вістінґа.