Потайна кімната

22
18
20
22
24
26
28
30

— У нас є хоч кілька банкнот 2003-А?

— Поки не траплялися.

Ручний контроль розтягнув підрахунок на довший час, ніж сподівався Вістінґ. Аж через три чверті години вони дісталися до дна першої пачки: два мільйони й сорок вісім тисяч доларів, банкноти номіналом у сто й п’ятдесят доларів.

— Курс трохи більше восьми крон, — підрахував на телефоні Мортенсен. — Точніше — 8,7 крон за долар. Тобто в кронах 16,7 мільйона.

Вістінґ заклеїв стрічкою першу коробку.

— Жодної банкноти серії 2003-А. Отже, йдеться про період до травня 2005 року.

Мортенсен кивнув.

— Ану, знайдімо коробку з євро, — запропонував він, знімаючи захисну стрічку з першої-ліпшої коробки.

Цю коробку не відчиняли раніше, тому Вістінґ приніс ножа й розрізав стрічку.

— Британські фунти стерлінгів! 50-фунтові банкноти.

— Рік на них зазначений? — запитав Мортенсен, але від нетерплячки сам ухопив пачку.

— 1994-й…

Мортенсен докопався до дна коробки й наткнувся на щось, що стирчало між двома шарами банкнот. Чорний дріт.

Він вийняв його двома пальцями.

То був шматок дроту, на обірваному кінці якого їжачилися менші червоні й блакитні дротики, а на другому кінці виднілася маленька металева заклепка.

— Це — роз’єм типу «мініджек», — пояснив Мортенсен. — Для аудіопристрою.

Він вийняв пакетик для речових доказів. Вістінґ розглядав маленьку електричну штучку, доки Мортенсен не поклав її в пакетик.

— Широко вживана деталь. У навушниках, слухових апаратах, апаратурі радіозв’язку.

Вістінґ кивнув. Ще рано було робити висновки чи навіть припущення, але він не міг позбутися думки, що тут ішлося про якусь таємну операцію, де все відбувалося незвичайно швидко, а тому щось пішло не так.

Він взяв нову пачку банкнот, оглянув її.