Мортенсен швидко впорався зі своїм завданням. Патологоанатом завіз ноші з тілом у шафу й провів їх до виходу.
Після «Уллевола» вони поїхали просто до партійного офісу на Юнґсторгет, знайшли потрібний під’їзд у великому будинку, піднялися ліфтом на п’ятий поверх. Стіни приймальні були завішані передвиборчими плакатами і портретами кандидатів на посаду прем’єр-міністра. На стійці в товстій чорній рамці стояло фото Клаусена й горіла свічка. Вістінґ повідомив про домовленість із Вальтером Крумом, і жінка з приймальні провела їх до великого кутового кабінету.
При їх появі Крум підвівся з-за столу. Він виявився нижчим на зріст, ніж Вістінґ уявляв собі з телепередач.
— Георґ Гімле прийде за півгодини, — сказав він і жестом запросив до столу нарад, де вже стояла кава й печиво.
— Вдячні, що так оперативно знайшли час для зустрічі, — подякував Вістінґ, сідаючи в шкіряне крісло.
Партійний секретар сів навпроти нього, налив у філіжанки кави.
— Щось уже довідалися? — запитав він.
— Порахували гроші, — відповів Вістінґ і пояснив, як вони розділили всю суму за валютами.
— Можна якимось чином простежити їх походження?
— Ми ведемо пошук за серійними номерами багатьма каналами, щоб перевірити, чи вони десь не засвітилися, — пояснив Мортенсен.
— Засвітилися? — перепитав Крум.
— Чи не належать вони, скажімо, до партії банкнот, які могли бути вкрадені після пограбування банку.
Партійний секретар спроквола кивнув, ніби потребував часу, щоб усвідомити всі перипетії, пов’язані зі знайденими грошима.
— Нам потрібні ваші відбитки пальців, — сказав Мортенсен. — Щоб виокремити їх на коробках.
Він відчинив свою валізку, виклав подушечку, вийняв реєстраційну картку.
— Звісно, — кивнув Крум.
Він підвівся, зняв піджак, закотив рукави сорочки. Мортенсен брав палець за пальцем, зволожував чорною друкарською фарбою і прокочував пучки на спеціальній схемі.
Вістінґ вислухав розповідь Крума про те, як він опинився на дачі й знайшов гроші, як розрізав пакувальну стрічку на трьох коробках, а вже потім покинув дім.
— Ваша теорія? — запитав Вістінґ.
Вальтер Крум похитав головою.