– Ви любите жовтий метал, – сказав Манатассі таким тоном, ніби звинувачував, і Гасан був вибитий із рівноваги.
Він закліпав очима й подивився на Омара.
– Так, – підтвердив Омар. – Ми його любимо.
– Я дам вам його стільки, що ви подавитеся, – сказав Манатассі.
Омар облизав губи – то був неусвідомлений вираз жадібності – й усміхнувся.
– То ти маєш багато дорогоцінного металу? – запитав Гасан.
Такий прямий підхід до питань торгівлі був для нього бридкий. Цей чоловік дикун, він не розуміється на тонкощах дипломатії. Проте золото варте певної безтактності в переговорах, а надто в тих кількостях, на які натякнув цей самозваний чорний звір.
– Звідки воно тобі надходить?
– Зі скарбниці Ланнона Гікануса, Великого Лева Опета й царя чотирьох царств, – сказав Манатассі, й Гасан відразу спохмурнів.
– Я тебе не розумію.
– Тоді ти дурень, – сказав Манатассі, й Гасан густо почервонів під своєю брунатною шкірою. Відповідь швидко набігла йому на губи, але він відчув, як застережливі пальці брата здавили йому зап’ясток.
– Поясни мені, що ти маєш на увазі, – запитав Омар. – Ти маєш намір воювати з Опетом?
– Я знищу їх, знищу їхній народ, їхні міста і їхніх богів. Я не залишу від них ніякого сліду й жодної живої людини.
Велетенський негр затремтів, біла піна змочила його повні рожеві губи, й масні краплі поту заблищали на його спотворених рисах.
Омар делікатно всміхнувся.
– Ми чули про битву біля міста, яке називається Сет.
Манатассі заревів від лютого болю. Він стрибнув до шейха, витяг із-під плаща свою руку з залізними пазурами й простяг її до обличчя Омара. Омар відсахнувся і притулився до брата.
– Не глузуй із мене, малий коричневий чоловічку, не глузуй із мене, а то я вирву твою печінку.
Омар застогнав від жаху, й піт заструменів йому в бороду.
– Мир, – поквапно втрутився Гасан. – Мій брат хотів лише сказати, що розбити легіони Опета дуже нелегко.
ebooksa