— Отже, чоловічий спосіб.
— Чоловічий?
— Одна з причин, із яких спроби самогубства у чоловіків частіше бувають успішними, полягає в тому, що вони віддають перевагу способам більш небезпечним і безповоротним, аніж жінки. Вогнепальна зброя і висотні будівлі, а не порізані вени
і жменя пілюль. Коли стріляється жінка, це скоріш незвично.
— Підозріло незвично?
Еуне кинув швидкий погляд на Харрі:
— У тебе є підстави вважати, що це було не самогубство?
Харрі похитав головою:
— Просто я хочу повної визначеності. Нам зараз праворуч,
її квартира — трохи далі по цій вулиці.
— Соргенфрі-гате?[14] — Еуне хихикнув і знов боязко глянув скоса на затягнуте грізними хмарами небо. — Ну та, звичайно.
— Що ти маєш на увазі?
— «Sans souci». «Без смутку». Так називався палац таїтянського короля Крістофа, який наклав на себе руки, коли французи взяли його в полон. Ну знаєш, того, що розвернув гармати стволами в небо і наказав стріляти, щоб помститися за себе Господу.
— А-а…
— А знаєш, що письменник Ула Бауер сказав якось про цю вулицю? «Я навіть спробував переїхати на Соргенфрі-гате, але й це не допомогло». — Еуне розреготався так, що його подвійне підборіддя кумедно затряслося.
Біля під’їзду їх очікував Халворсен.
— По дорозі з Управління я зустрів Бярне Мьоллера — сказав він. — Мені здалося, він вважає цю справу до кінця розслідуваною і закритою.
— Потрібно ще раз усе оглянути, щоб усунути останні неясності, — озвався Харрі, відмикаючи під’їзд узятим у електрика ключем.
З попереднього вечора в квартирі нічого не змінилося, тільки стрічку, натягнуту поліцейськими впоперек вхідних дверей, зняли, а труп відвезли. Вони пройшли в спальню. У напівтемряві, що панувала там, на темному тлі величезного ліжка білою плямою виділялися простирадла.
— І що ми шукатимемо? — поцікавився Халворсен у Харрі, що розсовував важкі гардини, якими було завішено вікна.