Безтурботний

— Ось вона починає шепотіти, — сказала Беате.

Б’єлке вмить замовк і з зосередженим виглядом втупився в екран, прагнучи не пропустити щонайменшого ворушіння губ. Беате зупинила запис за мить до пострілу.

— Ага, — сказав Б’єлке. —- Давай іще разок.

Потім він знову попросив:

— Ще.

І насамкінець:

— Будьте ласкаві, спочатку.

Після сьомого повтору він задоволено кивнув, даючи зрозуміти, що перегляд закінчено.

— Я не розумію, що вона має на увазі, — сказав Б’єлке. Харрі та Беате переглянулися. — Проте знаю, що саме вона говорить.

Беате ледве не бігла по коридору, намагаючись не відставати від Харрі.

— Він вважається кращим фахівцем у країні в цій галузі, — виправдовувалася вона.

— Ну то й що? — відмахнувся Харрі. — Адже він сам сказав, що не впевнений.

— А що, коли вона все ж таки говорить те, що сказав Б’єлке?

— Не сходиться. Він напевно проґавив «не».

— Я не згодна.

Харрі різко зупинився, і Беате з розмаху налетіла на нього. Перелякано подивившись угору, вона вперлася поглядом в його широко розкрите око.

— Чудово, — сказав він.

— Що ти маєш на увазі? — не зрозуміла вона.

— Чудово, що не згодна. Незгода означає, що ти, ймовірно, бачила або ж відчула щось інше, хоча і сама ще не знаєш, що саме. А я ось нічого не відчув. — Він знову попрямував по коридору. — Виходитимемо з того, що маєш рацію ти. Подивимося, куди це нас приведе. — Зупинившись перед ліфтом, він натиснув кнопку виклику.

— А зараз ти куди? — запитала Беате.