— Треба перевірити одну деталь. Повернуся менш ніж через годину.
Двері ліфта плавно роз’їхались, і з них зробив крок шеф Іварссон. %
— А-а! — ошкірився він. — Майстри-детективи йдуть по сліду? Є що мені повідомити?
— Але сенс створення паралельних груп якраз і полягає у тому, щоб нічого не повідомляти один одному, — зауважив Харрі, обігнув Іварссона і зайшов до ліфта. — Звичайно, якщо я вірно розумію тебе і ФБР.
Іварссон широко посміхнувся, проте погляд його при цьому зовсім не втратив твердості:
— Але ключовою ж бо інформацією ми, ясна річ, зобов’язані ділитися.
Харрі натиснув на кнопку першого поверху, але тут Іварссон зробив крок уперед і заблокував двері ліфта:
— Ну і?..
Харрі знизав плечима:
— Стіне Гретте дещо шепнула грабіжникові якраз перед тим, як він вистрілив.
— Так-так?
— Нам здається, вона сказала: «Я винна».
— «Я винна»?
— Так.
Іварссон наморщив лоб:
— Ні, тут, певно, щось не так. Більше підходило б, скажи вона: «я не винна», тобто не винна в тому, що керівник на шість секунд довше упаковував гроші в сумку.
— Не згоден, — заявив Харрі, демонстративно поглядаючи на годинник. Нам допомагав провідний фахівець країни в цій галузі. Але подробиці тобі зможе повідомити й Беате.
Іварссон сперся ліктем на одну з половинок дверей ліфта, яка протягом усієї бесіди стукалась об його спину:
— Значить, вона просто настільки розгубилася, що пропустила «не». І це все, що у вас є? Беате?
Беате зашарілася: