І не лишилось жодного

— Не маю жодного уявлення. Просто божевілля. Це останнє, чого можна було б очікувати. У цьому немає сенсу.

Блор згодився:

— Так, немає. Ви могли б вигадати щось краще.

— Це й доводить, що я кажу правду, хіба ні?

— Мені так не здається.

Філіп підтакнув:

— Звичайно, вам не здається.

Блор сказав:

— Погляньте, містере Ломбард, якщо ви чесна людина, як ви намагаєтесь показати…

Філіп пробурмотів:

— Коли це я заявляв, що я чесна людина? Ні, насправді я ніколи такого не говорив.

Блор флегматично продовжував:

— Якщо ви кажете правду… ви можете вчинити лише так. Доки револьвер у вас, то міс Клейторн і я покладаємось на вашу милість. Єдиний справедливий вчинок — це покласти револьвер до всіх інших речей під замком, і ви, і я надалі матимемо два ключі.

Філіп Ломбард запалив цигарку.

Вдихаючи дим, він промовив:

— Не будьте дурнем.

— Ви на це не погоджуєтесь?

— Ні, не погоджуюсь. Це мій револьвер. Мені він потрібен, щоб себе захистити… і я його не віддам.

Блор сказав:

— У такому разі ми змушені дійти певного висновку.