Парох, обіпершись обома руками на стіл, нахилився до нього:
- Ви, очевидно, спершу хочете почути моє судження про них? Ну тоді, майстре, ви його почуєте. Я уважно оглянув три картини. Зустріч Мелхіседека з Авраамом я приймаю без жодних застережень, хоч дияволи мені здаються трохи грубими, але вони не дуже нав’язливі. Я вважаю дуже вдалим знищення Содому і Гоморри. Вознесіння Єноха... - Він замовк на мить, перш ніж закінчити: - Ця картина викликає запитання.
Мельхіор подивився пароху прямо в очі:
- Які питання, ваша велебність?
Кальскен схилився ще більше, майже лежачи на столі:
- Питання, майстре, чи каноніки благочестивого і освяченого капітулу можуть стерпіти, щоб у власному тихому божому домі оглядати комедійне видовище, яке неминуче послабить запал їхніх молитов і думок про небо...- Мельхіор хотів щось вставити, парох випростався і підняв обидві руки з властивим йому сердитим жестом: - Хвилинку. Я знаю, що у вас на серці; я також не кажу, що я цілковито й зовсім проти вашої картини, не кажу, що шельмівство простих людей, яке зображене тут, повинно зашкодити серйозному образу вознесіння. Але ви, як ви, мабуть, добре знаєте, надто чітко поставили в поле зору селянські витівки, а мандрівку Єноха на небо на вогняних конях перенесли надто далеко на край картини... Словом, розташування вашої художньої матерії є хибним з суто богословської точки зору!
Мельхіор знизав плечима.
- Я розумію, що ви маєте на увазі, ваша велебність. Якщо ви наполягаєте на цьому, я готовий був би змінити це розташування в зворотному стосунку.
Кальскен розсміявся зі злобним блиском в очах, відкривши щілину в зубах:
- Ай, ай! І знову змусити мене чекати... скільки? Один рік, два рочки?
Мельхіор схилив голову.
- Ваша велебність добре знає, що зі мною сталося за цей час.
Кальскен кілька разів кивнув.
- Знаю, на жаль, це знають усі... Щойно ви увійшли, я мусив про це подумати. Ви сильно схудли і не виглядаєте здоровим. Скажіть мені чесно, пане Хінтаме, чи вдалося якимось чином пояснити таємниче зникнення вашої дружини Блансінтьє?
Його погляд став пронизливим. Мельхіор опустив очі, і на мить запала непевна тиша.
- Я можу сказати вам, ваша велебність, досить точно. Моя дружина Блансінтьє пішла з сін"є ван ден Кауденбергом, коли вони дійшли взаєморозуміння, яке, очевидно, не мало іншого виходу.
На цю відкриту Мельхіорову сповідь священик вирячив очі, його чорні брови здригнулися й піднялися, потім очі й повіки заплющилися, ніби він про себе сміявся.
- Ах, то це сін"є ван ден Кауденберг! Викрадення нареченої, викрадення дружини, це так називають? Або ви просто назвете це перелюбодійством і киданням вас?
Мельхіор мовчав; у голосі пастора було тріумфування. Тепер голос знову став тихішим і обережнішим.
- Так ось що ховалося за всім цим, майстре Мельхіоре – смутна і неприємна для пана ганьба. А ким, власне, є сін"є ван ден Кауденберг?
ebooksa