- І ви, звичайно, нічого не чули про робота?
- Про якого ще робота?
- Про того, що був замаскований у ніші, напроти годинника.
- Ой леле, у стіні ще й робот? Що він там робив?
- Охороняв годинник.
- Що година, то й новий клопіт! - Жінка схопилася за голову. - То привид, то робот! Це не вілла, а суцільне
нещастя!
- Так, місіс, на вашій віллі і справді завелося нещастя. - Джо усміхнувся. - Але не хвилюйтеся, постараємось
його викурити звідти. А робот, що ховався в стіні, віднині просто металевий брухт. Але прохання до місіс нічого
тут не чіпати: ні знешкодженого робота, ні тим більше годинника.
- Місіс Джексон, - підійшов до жінки інспектор. - У мене теж є до вас одне запитання: ви не бачили людини, яка
кілька хвилин тому з пістолетом в руках побігла на другий поверх?
- А-а-а... - заволала Лінда і кинулась до Джо. - Благаю вас, порятуйте, він уб’є Майкла!
- Місіс, заспокойтесь, мені здається, що чоловік з пістолетом і був Майклом. І він побіг у спальню.
- Але його там немає...
- Хвилинку, місіс. Із спальні є ще інший вихід, крім цих східців?
Місіс Джексон кивнула.
- Зрозуміло.
- Боже мій, що Майкл накоїв?
- Заспокойтесь, місіс Джексон, - лагідно мовив Джо. - Ваш чоловік нічого не накоїв. Більше того, він врятував